Отже, що на вашу думку є послухом. Чи слухати треба тільки тоді, коли поділяєш позицію священика, єпископа...
![Surprised :o](./images/smilies/mega_shok.gif)
Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor
Чи слухати треба тільки тоді, коли поділяєш позицію священика, єпископа...
Послух — це засіб проти гордині. А перемога над гординею є, одночасно, перемогою над багатьма гріхами.
Олюнька писав:Ну не хочемо ми визнавати авторитет іншої людини!В тому вся біда.
romanm писав:А де гордість і що тут такого твориться?Я, особисто, бачу дискусію, жваву. І нічого більше.
Щодо того, що послух має бути виявлений більше Богові, згідна на всі 100%, але поки до нас Бог безпосередньо не говорить, маємо слухати представників Церкви, на те вони і поставлені Богом. Не залежно від того чи священик ,на нашу думку, добрий чи недуже, він є священик, тобто представник Церкви і поки Церква визнає його, як свого представника, доти він для вірних є посередником між Богом і людьми.
vitalko писав:А що таке вчення Церкви?
Катехизм Католицької Церкви.
і все? А Євангеліє, це що?
romanm писав:Питання до усіх. Скажіть будь ласка. А якщо буде випадок як з Арієм, чи Несторієм? Тоді як?
...
Я би попросив не "плавати" тільки в одному аспеткі послуху. Бо тут йде така аргументація: треба слухати, бо треба, а якщо ні - сатаніст, чи протестант. Давайте будемо розрізняти послухи. Один послух монаха, зовсім інший водія трамвая. А змішувати все в одно, імхо, не дуже добре.
Моя думка. Коли виникає питання слухати чи ні, треба подивитись на свій головний аргумент проти послуху. Якщо цей аргумент починається з фрази: "я не слухаю, бо Я...", то це елементарна гордість.
Якщо виникає питання з Арієм, Несторієм, або ж Ковпаком, підгорецькими... тут аргумент звучить по-іншому: "я не слухаю, бо Церква..."
ПС. romanm, поясніть чим відрізняється послух монаха від послуху водія трамвая. Я щось не зовсім розумію як ви пропонуєте розрізняти послухи.
Моя думка. Коли виникає питання слухати чи ні, треба подивитись на свій головний аргумент проти послуху. Якщо цей аргумент починається з фрази: "я не слухаю, бо Я...", то це елементарна гордість.
Якщо виникає питання з Арієм, Несторієм, або ж Ковпаком, підгорецькими... тут аргумент звучить по-іншому: "я не слухаю, бо Церква..."
ПС. romanm, поясніть чим відрізняється послух монаха від послуху водія трамвая. Я щось не зовсім розумію як ви пропонуєте розрізняти послухи.
romanm писав: Монах - сам вибрав = послух один. Мирянин = трамвай, бо не було іншоої роботи , а він закінчив диригентський факультет консерваторії, ви рахуєте, що буде такий самий тип послуху?Думаю, що і в Церкві є різні типи послуху. І не всі одинакові, значить, рівняти послух мирянина і монаха, не зовсім коректно.
отець Роман писав:М
Але гарно говорив про це Христос - "робіть як вони кажуть, але не робіть так як вони роблять..."
Ось заповітна формула.
Катехизм, або компендіум католицького вчення, представляє правильно, органічно й систематизовано основні положення Святого Письма, Традиції та Вчительського уряду Церкви.
Вся "проблема в тому, що ККЦ це ОСНОВНІ положення. А ще є і багато важливих, але не основних(тобто які не увійшли в катехизм, положень), - енцикліки і т.д.. ККЦ не є виложенням усього богослов я.
Шановний, чому придираєтеся до слів, якщо і так знаєте відповідь? Ви запитали що таке вчення Церкви, я вам відповів так як я це розумію. Якщо я не до кінця правильно відповів, могли б просто поправити і по всьому.
Я маю право не прислухатись до побажань окремого священика, оскільки, приймаючи причастя навколішки, я уже прислухаюсь до великої кількості греко-католицький священиків, я прислухуюсь до святих, які говорили про важливість прийняття причастя навколішки, я прислуховуюсь до Папи, який причащає навколішки.
це означає, що на вашу думку священик на парафії є ніхто і хочу скучаю його, а захочу і не буду слухатиsolist-vokalist писав:Я попрошу Вас не плутати послух окремим священикам із послухом Церкві, оскільки позиція певного конкретного священик аж ніяк не є позицією Церкви.
Коли священик не дає мені причастя на колінах, я питаю його чому, однак не чую іншого аргументу, крім того, що так заведено, така традиція. Я прошу показати церковний документ, який би забороняв приймати причастя навколішки, однак такого документу ніхто не показує, оскільки його не існує. Я маю право не прислухатись до побажань окремого священика,
Хотів би, щоб ви також надали документальні докази своїх тверджень.оскільки, приймаючи причастя навколішки, я уже прислухаюсь до великої кількості греко-католицький священиків, я прислухуюсь до святих, які говорили про важливість прийняття причастя навколішки, я прислуховуюсь до Папи, який причащає навколішки. Побажання священика аж ніяк не є наказом для мирянина, оскільки не завжди голосять офіційну позицію Церкви.
Це так і є. послух мирянина інший ніж монаха. "Царська дорога" монашества. Монах спасається молитвами, вірний, нпр. сім я, зовсім іншою дорогою. Але обидвоє живуть Євангелієм, хоча різним(ріжним:)) способами.Мені також не подобається твердження, що монаший послух це одне, а послух миряна інше. Виходить, що духовність мирян якась інша ніж монаха.
Хотів би, щоб ви також надали документальні докази своїх тверджень.
Єпископи голосять непомильно вчення в своїх єпархіях, коли вони є з єднані морально з Папою, і проголошують ці самі доктрини віри або моралі. акти 1ВС(D. 1792 [DS. 3011]).
Отож:
Кожен окремий єпископ, в проголошенні правд віри, не є непомильним. Історія Церкви показує багато таких моментів - Фотій, Несторій. Щоби зберегти правдиву віру і традицію, вистарчить непомильність всього єпископату. Окремий епископ, в силу свого стану, є автентичним і авторитетним вчителем віри, але повинен бути в єдності з Святим Престолом і генеральною доктриною Церкви.
Отож, я не бачу непослуху в тому, що хтось приймає причастя(пардон за оффтоп) стоячи чи на колінах. Тут єпископ може і помилятися
Повернутись до “Життя християнина”
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 24 гостей