Відносини хлопця та дівчини як пари

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Muzerati
дописувач
дописувач
Повідомлень: 56
З нами з: 23 травня 2011, 20:10

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення Muzerati » 14 червня 2011, 17:04

Я теж про цей фільм подумав :) Але там він переживав за неї, що вона втратить душу, із-за того що стане вампіром, алеж я не вампір :D
Востаннє редагувалось 13 вересня 2011, 08:38 користувачем Muzerati, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення ShMariam » 14 червня 2011, 17:15

Muzerati писав:Я теж про цей фільм подумав :) Але там він переживав за неї, що вона втратить душу, із-за того що стане вампіром, алеж я не вампір :D

:) Ситуація більш реальна, ніж здається: свідомий і добровільний гріх нечистоти - навіть не обов'язково втрата цноти - втрата життя душі. Тому я люблю цей фільм - за його РЕАЛІСТИЧНІСТЬ. %) :)
Muzerati писав:так що страждає від таких ситуацій дівчина більше, ніж хлопиць.

Я про те, що в хлопців переважно сильніші спокуси. :oops:
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення о.Олег » 14 червня 2011, 17:53

viter писав:
Злий Іван писав:Допоки ви будете вивчатися, отримувати роботу, ставати забезпеченим.... пора вже буде "думати про вічність" :evil:
Жити треба зараз, бо потім, у 40 Їй буде проблемно народжувати здорових дітей. :(

Є такий гарний англійський віршик на цю тему.
Для тих, хто знає англійську мову:
The bride, white of hair, is stooped over her cane
Her faltering footsteps need guiding.
While down the church aisle, with a toothless smile,
The groom in a wheelchair comes riding.
And who is this elderly couple you ask?
You’ll find, when you’ve closely explored it,
That here is that rare, most conservative pair,
Who waited ’til they could afford it!

нашвидкоруч :) :

Наречена - біле волосся - вистукує посохом,
Її кожен невпевнений крок потребує помочі.
Поміж рядами, молодий з застилим беззубим посміхом,
В інвалідному возику красується у церковному мороці.
"Що за літні це люди" - здивовано запитаєш ти?
Пильніше придивишся - відповідь знайдеться:
Ти стрінув любов, що до сивини довагалася,
Чекаючи, допоки зможе собі це позволити!
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення andrey s. » 14 червня 2011, 19:23

Muzerati писав:
andrey s. писав:
Muzerati писав:Ви сумніваєтеся, що я можу закохатися? :(


А Ви??? :)

Я не сумніваюся в тому що вмію закохуватися. :)
Діло не в тому, чому я не хочу одружитися, чи що буде якщо я одружуся пізніше. Мене цікавить, як ви уявляєте життя хлопця і дівчині в парі в довгий період, коли не готові до одруження, але прагнуть любові.

Вам справді варто прислухатись до одружених людей,повірте це реальний досвід.Напевне якось страшно звучить чиїсь досвід(як о.Олег,5 років чекав),особливо коли молодість.І ще стремління до чогось,що не є реальним.Тобто в уявній ситуації.Різниця тут дуже велика,наша уява і реальність.(знаю по собі,за Вас казати не можу).
Вам варто пошукати реальні живі приклади,і поспостерігати за ними,і звичайно за їхньої згоди(послухати їх).Мені пощастило побачити в житті такі пари,і повірте це дуже сильно,тобто я багато в чому змінив свою думку.
І дозволяю собі зараз писати,тільки тому,що я не одружений.Тобто це також досвід,і пишу свої думки не в контексті повчання,бо неможу бути вчителем,але можу писати це в контексті:Щоб не наступали на "граблі",бо боляче :) .Доречі коли прислухаєтесь до людей в цьому,то варто знати чи вони також одружені чи ні. :)
Очевидно,що зараз Ви пишете тільки "зі своєї колокольні".(написав так,бо склалося враження,що Ви здатні адекватно сприйняти написане.Тобто,якщо чесно,то дуже добре що маєте сміливість балакати за це).
Просто хочу наголосити на тому,що Любов(чи як ви кажете закоханість),це коли присутні дві людини,а не она людина і уява(як там буде насправді).
І коли так,то раджу шукати відвертості з своєю половинкою,або притенденткою на цю роль.
Доречі не варто надміру перейматись матеріальною стороною цього питання.(типа хочу стати на ноги,а вже потім любов і помідори :) )
Я реально знаю людей,які якраз одружившись стали кимось(з люцких мірок),тобто якраз це стало тим стимулом щоб стати "на ноги".Тобто появилось відчуття відповідальності за когось,і це стосується обох(жінки).Кожен себе реалізував в житті,хоч з початку обоє були не готові до такого кроку з фінансової точки зору.
Тобто зробили це разом,були підтримкою один одному,і як водиться Бог все бачить і помагає.А особливо коли про це просять.
Я роки два тому себе спитав:"А чи я хоч раз просив у Бога щоб послав мені супутницю в житті???".Відповідь:НІ.То на що мені нарікати???
Знаєте,згадуючи життя,я знаю що Бог мені посилав таку людину,але у мене не хватило сміливості це прийняти.Бо я,як і Ви,мав надмірну уяву,і повірте,це не зовсім добре.А наприклад зараз,це зробити ще важче(прийняти таке).Бо правий "Злий Іван",життя йде,і ми відкладуєм в надії кращих часів,але не думаєм, що час свою справу робить,бо смертні ми :) .І скажу чесно, є точка в житті,коли повороту вже нема(так здається),но це якраз і свідчить про надію на себе,а не на Бога.
Бог такий незбагненний,що навіть писати про це не буду.
Послухайте,я не маю наміру переконувати Вас у хибності Ваших думок,бо це є нормальний процес,наше зростання,і скажу чесно,коли думок нема,то і зростання нема,але як водиться ми люди часто "перегинаєм палку" з думками.Тай такий підхід я вважаю тупиковим,мені скільки раз радили,переживали,але як водиться я був "мудріший".Це Ваше життя,а коли Ви приймете, що насправді не Ваше,а того "Дядька :) "(якого називають Богом),то подиветесь якось по іншому.
Повірте,це є нормально,що Вам хочиться якось відчути смак життя,пожити трошки(чуть чуть :) ) для себе.Ви молода людина,яка зростає в вік в якому спокуси на кожному кроці.Ви сформовані в цьому середовищі,і повірте я тішусь, що при цьому Ви цікавитись такими речами.Спитайте себе чому??(мені відповідати не треба :) ,ця відповідь для Вас).Вам скажуть по книжці,бо це іде в конфлікт з Християнськими цінностями,тому Ви шукаєте "компроміс".З грубшого це так.Но особисто мені цього пояснення мало.Я Вам скажу свою думку(за себе).Щось в нашому нутрі нам підсказує,що щось тут не так,що цінності які придумані світом мають мету,щоб ми в них повірили.Вони не є такими солоткими як про них кажуть,а навіть отруйними,що тут якась хитрість.Знаєте,глянцева обкладинка гарна з виду,але повністю пуста в середині.
Бо насправді світ так діє на нас,даючи нам ілюзію вибору(свободи).І якраз Те Щось(Бог) є причиною, що ми про це задумуємся.І повірте,найти компроміс(обдурити,навіть в самий невинний спосіб) не вдасться.Не давайте тому "Щось" зачахнути,не подавляйте Його своєю уявою.(всерівно програєте,а час йде)
Життя таке коротке,не марнуйте час.(ну хватить філософії :) )
Пораджу те,що в свій час не робив,і зараз дуже боляче з цього.(ну це вже моє :) ).
Просто думайте(Моліться),щоб Господь Вам послав супутницю,яка стане Вашою опорою,а Ви для неї.Щоб розбудити в собі те відчуття любові,і найти в житті взаємність в цьому.Щоб хватило сміливості зробити той крок на зустріч,прийняти цей дар.(Сміливість включає в себе і мудрість і розважливість :) ).
І не ставте собі якісь уявні планки(чистота,а як зустрічатись з дівчиною і не мати сексу з нею,якщо ми в ліжку будем не задовільняти один одного,то як буде наше життя??).Це все брєд нашого нутра.Будете про це думати ОБОЄ(В ДВОХ),і реакція на це буде багато про що Вам казати.Не варто надміру прислухатись до людей про якусь уявну чистоту(бо люди люблять вішати на когось тягарі,які часто самі нести не можуть).Доречі особисто я чистоту розглядаю не тільки в контексті фізичної цноти.
Я вже писав про це,в Святому Письмі є всі відповіді,хто шукає,той знайде,а головне вмістить.Там є приклади для наслідування,і знайдети в житті ці приклади.Якщо буде необхідно,то Бог Вам обовязково такі живі приклади пошле,і повірте,це не сплануєш :) .Доречі, те що для Вас,не означає що для всіх.
А щоб бути певним,що ми правильно приняли написане,для цього і є Церква,а в ній священники.
Пораджу,щоб дівчинка була при Церкві(вірна),і байдуже чи вона такою є(на момент зустрічі),головне щоб такою стала.А це вже і від Вас залежить.
А ніхто не казав що буде легко :) .
Міг це все не писати,а просто сказати:"Моліться в цьому намірі".Але воно так просто звучить,що для багатьох просто не може бути правдою,типу гарно і тільки.
Маю записи в 3д.(6-9шт.)Священники спілкуються з молоддю,передшлюбна підготовка,і також про стосунки перед шлюбом.Доречі в дуже зрозумілий спосіб.(правда всі ще не прослухав.Просто не знаю як їх помістити тут,та і чи комусь потрібно.
Дякую...
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1019
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення luksander » 14 червня 2011, 21:05

І мої п’ять копійок… :)

Пісенька пригадалась:
Уехал славный рыцарь мой
Пятнадцать лет назад,
Но на прощанье я ему
Заворожила взгляд.

За сотни рек, за сотни гор,
Направив бег коня,
Во всех красавицах с тех пор
Он узнает меня.

А с башни время сыплет звон,
Дин-дон, дин-дон, дин-дон.

Увы, не только за окном
Прошли с тех пор года.
Я жду и только об одном
Тревожусь иногда.

Когда из дальних стран домой
Он повернет коня,
Во мне самой, во мне самой,
Узнает ли меня?
А с башни время сыплет звон,
Дин-дон, дин-дон, дин-дон.

А с башни время сыплет звон,
Дин-дон, дин-дон, дин-дон.


А ще :
Всё то вы женщины о нас знаете, а одного не знаете: почему мы одних любим, а других замуж берём…


Нмд… єдиною вагомою причиною для одруження є усвідомлення того, що пора вже одружуватись. І не плутайте «закоханість» і «любов»…

Muzerati
дописувач
дописувач
Повідомлень: 56
З нами з: 23 травня 2011, 20:10

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення Muzerati » 14 червня 2011, 23:49

.
Востаннє редагувалось 13 вересня 2011, 08:38 користувачем Muzerati, всього редагувалось 2 разів.

Аватар користувача
Злий Іван
старець
старець
Повідомлень: 579
З нами з: 18 лютого 2010, 14:39
Звідки: Львів

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення Злий Іван » 15 червня 2011, 08:51

Muzerati писав:
viter писав:
Muzerati писав: Просто я не знаю, якщо я знайду собі любов зараз, то чи витримає вона великий термін, поки я буду зрілим і морально і матеріально.

Ви спочатку знайдіть любов а там буде видно. :)

Ви сумніваєтеся, що я можу закохатися? :(


Та не думаю, що хтось сумнівається. Закохатися, тут розуму багато не треба. :D
Звісно, це не значить, що зразу треба бігти женитися... :)
Але там правильно зауважили, що треба розрізняти закоханість та кохання.

Ви натякаєте, що можна б 10 років і зачекати...
а я вам поставлю зустрічне питання (люблю таке робити :) ):
Як ви гадаєте, вдасться вам зберегти свої почуття через 10 років після шлюбу?
Називайте речі своїми іменами ̶ люди краще вас розумітимуть.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення vitalko » 15 червня 2011, 11:03

Нажаль без уяви мені важко, хоча і занадто багато її також не добре, але за допомогою того, що я дивлюся ситуацію наперед, то стараюся потім підєднувати її під своє життя, роблячи правилом або принципом.


Радив би вам жити тут і тепер, бо саме в теперішньому(в реальності) ми торкаємося вічності, саме тепер ми говоримо з Богом, саме тепер ми з ним живемо. А оте передбачення забирає від нас цю надзвичайно важливу мить заради примарного майбутнього. Оте уявляння, по великому рахунку, ніц не варте, бо вийде і так по іншому. Це я по собі знаю, бо ще декілька років тому був таким самим, та ще й тепер до кінця цього не позбувся. Але вже навіть те, що певною мірою оцю тягу до передбачень від себе відігнав, дало мені.... свободу. Саме так, свободу жити в цій миті.

Бо хоч ця уява майбутнього здається такою невинною, але є насправді однією з спокус, бо, забираючи від нас реальність, підсовує взамін щось нереальне, зосереджує нашу увагу на цьому і тим самим поневолює нас.
Замість того щоб тішитися теперішньою погодою, я буду думати яка вона буде на вихідних, замість того, щоб цінувати мої теперішні знайомства і стосунки(з друзями, батьками, знайомими, і т.д.) я вже тепер буду уявляти майбутні стосунки з своєю дружиною(тим більше в поганому світлі, бо злий не спить(це не про пана Івана :) )). І, в результаті, я знеохочуюся і в майбутньому(шлюб виглядає як тягар, явно не привабливо), і в теперішньому(я вже його втратив, тим більше чую себе незадоволеним від теперішнього стану, чогось мені бракує), отже, я взагалі не живу....

Але такі стани і думки як у вас дають прекрасну нагоду розібратися в собі. Тобто поставити питання: чому я почуваю себе незадоволеним вже тепер? Чого мені бракує?
Якщо вам здається, що стосунки з певною молодою особою дадуть вам те, що зробить вас щасливими до кінця днів, то помиляєтесь. Знаєте, десь читав, що в людині є така пустка всередині, яку здатен заповнити тільки Бог. Істинна правда(на собі відчув). І він сам про це говорить: "Шукайте перше Царства Божого, а все інше додасться." Можливо на це вам найперше треба звернути увагу?

І не бійтеся думок типу: поки буду Бога шукати, життя мине, не буде коли і женитися. Такі думки брехливі, бо від лукавого. Знайшовши Бога, а, отже ставши вільним(від егоїзму, від примарних передбачень, від власного Я), самі побачите того, кого він вам пошле.

Бог - свобода, тому маючи прагнення до свободи, киньте всі зусилля на його пізнання, на життя з ним. Така ось моя порада.

Можливо я егоїст, але мене влаштовували би стосунки дошлюбні, поки я би не зрозумів, як пише Пан luksandr, що пора одружуватися з цією людиною. Я люблю свободу крім того, моя свобода є для мене дуже важливою. А шлюб, на моє теперішнє бачення, не був би для мене свобою, поки я би до цього не доріс.


А ось з егоїзму не варто взагалі нічого починати. Тим більше стосунків, бо в стосункає вже відповідаю навіть не самого себе а й за іншу особу також. Тим більше стосунки, щоб не бути самому, а там якось буде взагалі не варто починати. Людина не іграшка і бавитися нею(пробувати моє не моє, покористуюся побачу, а потім викину як пару шкарпеток) категорично не можна. Коли є такі думки чи наміри, просто варто поставити себе на місце тієї особи з якою думаю зустрічатися і задати собі питання: А чи хотів би я бути таким собі тимчасовим об"єктом для створення приємності комусь, і коли вже не зможу створювати приємність, мене можна позбутися? Чи ви би хотіли, щоб вами покористувалися поки ще думають, чи то їх чи не їх і викинули? Я би точно не хотів. Хоча знову ж таки, ще декілька років тому в мене такі думки були(не про мене як об"єкт, а про використання когось), тому зара вас від них категорично вас застерігаю. З таких мотивів стосунки починати не можна.

А з яких можна і варто. Нас на зборах молоді отець вчив(і я абсолютно з ним згоден), що стосунки варто починати тільки для того, щоб пізнати, чи та людина, з якою я зустрічаюся, може бути моєю дружиною(чоловіком). Навіть якщо зара не готовий, то все рівно починаючи стосунки, я маю бути свідомим того, що рано чи пізно вони мають дорости до готовності шлюбу, або до розриву з тих причин, що людина не та, кого шукаю. А коли в мене такої думки й приблизно нема, то не маю права використовувати іншу людину, адже для неї це може бути саме пізнанням мене як свого майбутнього чоловіка(дружини), і використавши її, принесу їй тим сами дуже багато болю, а, може, посію навіть розчарування в стосунках як таких. Тому маю бути насамперед відповідальним.

Це не означає що в мене не має бути емоцій, фізичного потягу і т.д. Все це нормальні речі, але все ж таки за ними має бути намір пізнати людину, і цій людині, якщо вона дісно та, з якою маю прожити ціле життя, подарувати самого себе. Бо любов дарує насамперед. Закоханість тільки бере, тому варто все ж таки, щоб вона вже пройшла до моменту прийняття рішення про укладення шлюбу.
І коли приходить закоханість просто варто знати, що воно таке і як себе з ним поводити, щоб не йти у неї на поводу, а навпаки керувати нею для розвитку стосунків, пізнання людини, зрощення любові.

Це такі мої короткі роздуми, але раджу вам, щоб розібратися ближче з усім цим, щоб шукати Бога, походити на якісь молодіжні зібрання. Вони організовуються регулярно практично при всіх великих храмах у Львові. Там ці питання піднімаються і обговорюються. Там люди разом здибаються, знаходяться нові знайомства, друзі, і майбутні дружини(чоловіки) також(свою майбутню дружину саме там зустрів). Більше того, там будете мати змогу знайти тих, хто як і ви прямує до Бога(а йти разом завжди легше ніж окремо). Тому походіть, не пожалієте. Щоправда зара можуть бути канікули в спільнотах, але з осені обов"язково підіть.

P.S. Я вже на молодіжну спільноту не ходжу, але з тими друзями, яких я там, ще і тепер контактую, здибаюся(хоч дехто вже одружився, дехто пішов в монастир в семінарію), але відчуття, що ми все ще та сама спільнота, що разом крокуємо до Христа ще і до тепер залишилося, і до тепер відчувається та сама духовна єдність що й тоді коли бачилися кожен день, а, можливо, ще й більша.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Відносини хлопця та дівчини як пари

Повідомлення Олюнька » 15 червня 2011, 15:58

Muzerati писав:Нажаль у мене дуже мало є інформації про дошлюбні періоди пар, і був би вдячний якби Ви якось залили наприклад на файлообмінник свої файли, і дали ссилку)

гарна книжка "Перш, ніж скажеш кохаю"
http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=36&t=1149&p=33124&hilit=%D0%BA%D0%BE%D1%85%D0%B0%D1%8E#p33124
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей