Послух як християнська чеснота

Прощі, відпусти, милостиня, піст, сімейне життя, питання етики та моралі... Усе, що стосується повсякденного життя кожного християнина

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Послух як християнська чеснота

Повідомлення Олюнька » 20 листопада 2009, 13:13

Вже кілька разів протягом останнього тижня, та й раніше, в різних темах звучала теза: "послух - то для монахів". Дивно звучить, бо нема окремої Євангелії для осіб монашого стану.

Отже, що на вашу думку є послухом. Чи слухати треба тільки тоді, коли поділяєш позицію священика, єпископа... :o
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 20 листопада 2009, 13:22

Чи слухати треба тільки тоді, коли поділяєш позицію священика, єпископа...


Слухати треба тоді, коли священик, єпископ доносить вчення церкви, незважаючи на те, подобається воно мені чи ні.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 20 листопада 2009, 13:26

vitalko писав:
Чи слухати треба тільки тоді, коли поділяєш позицію священика, єпископа...


Слухати треба тоді, коли священик, єпископ доносить вчення церкви, незважаючи на те, подобається воно мені чи ні.


А що таке вчення Церкви?

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 20 листопада 2009, 13:34

Вичитала (http://www.promin-lubovi.narod.ru/public/7/pub7st8.htm) отаке:
Послух — це засіб проти гордині. А перемога над гординею є, одночасно, перемогою над багатьма гріхами.


Напевно нам усім цього бракує. І ситуація з кляканням до Св. Причастя, і те що зараз діється на форумі з моєї точки зору є нічим іншим як проявом гордині окремих осіб. Ну не хочемо ми визнавати авторитет іншої людини! :o В тому вся біда.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

solist-vokalist
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 180
З нами з: 15 вересня 2009, 22:10

Повідомлення solist-vokalist » 20 листопада 2009, 13:39

Та біда в тому, що авторитет людини, а точніше її слова чи звернення, мають бути підтверджені документально, письмовими працями отців церкви, Святим Письмом, тощо. Авторитет не отримують як посаду чи спадок, його заслуговують протягом довгих років.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 20 листопада 2009, 13:41

А де гордість і що тут такого твориться? :( Я, особисто, бачу дискусію, жваву. І нічого більше.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 20 листопада 2009, 13:43

Олюнька писав:Ну не хочемо ми визнавати авторитет іншої людини! :o В тому вся біда.


Найперше треба визнати авторитет Божий, а потім інше! :)


"Слухатися слід більше Бога, ніж людей..." (Ді.5, 29).

Доки треба слухатися, щоб подобатися Богові? До цього звертається у своїх чернечих правилах, для прикладу, св. Василій Великий, наголошуючи, на словах апостола, ставлячи за приклад самого Спасителя, Який «став слухняним аж до смерті, смерті ж хресної (пор. Фил. 2, 8).

У добрі варто слухати, тим паче представників Церкви, головне щоб цей послух мав тверде підґрунтя, був, швидше з любові, ніж з почуття обов*язку, не був рабським, вимушеним, після якого лишається на серці гіркий осад.

Правдивий послух немовби межує теж із чеснотою покори. І не тільки за монастирськими мурами…
Востаннє редагувалось 20 листопада 2009, 13:58 користувачем o.Mykil, всього редагувалось 1 раз.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 20 листопада 2009, 13:56

А що таке вчення Церкви?


Катехизм Католицької Церкви.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
ірця123
дописувач
дописувач
Повідомлень: 75
З нами з: 13 листопада 2009, 23:41
Звідки: Тернопіль

Повідомлення ірця123 » 20 листопада 2009, 14:08

Послух завжди є милим Богові, не зважаючи на те який він є і кому виявлений. Прочитати хоча б щоденники Фаустини Ковальської, як багато разів Господь вимагав від неї послуху щодо настоятельки, сповідника, духівника... Маємо цікаві свідчення святих, коли, в результаті часто навіть безглуздого послуху. Господь у винагороду чинив дива. всі єресі, секти виникли в результаті непослуху, через гординю... Люцифер сам збунтувався через гординю... Адам і Єва через непослух втратили рай.... Прикладів є безліч....
Щодо того, що послух має бути виявлений більше Богові, згідна на всі 100%, але поки до нас Бог безпосередньо не говорить, маємо слухати представників Церкви, на те вони і поставлені Богом. Не залежно від того чи священик ,на нашу думку, добрий чи недуже, він є священик, тобто представник Церкви і поки Церква визнає його, як свого представника, доти він для вірних є посередником між Богом і людьми.
Боже, Ти-Бог мій. Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 20 листопада 2009, 14:14

romanm писав:А де гордість і що тут такого твориться? :( Я, особисто, бачу дискусію, жваву. І нічого більше.


дискусія закінчується там, де починається самовивищення, перехід на особисті звинувачення. Деколи виникає враження, що дописувач читає лише свої дописи. %)
А жвава дискусія може бути тоді, коли ми поважаємо чужу думку нарівні з власною.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 20 листопада 2009, 14:29

Щодо того, що послух має бути виявлений більше Богові, згідна на всі 100%, але поки до нас Бог безпосередньо не говорить, маємо слухати представників Церкви, на те вони і поставлені Богом. Не залежно від того чи священик ,на нашу думку, добрий чи недуже, він є священик, тобто представник Церкви і поки Церква визнає його, як свого представника, доти він для вірних є посередником між Богом і людьми.


+!
Та й як бути покірним Богові, якщо не через людину? Це те саме що любити Бога і не любити людей. Слова Христа на дану тему всі знають напевно. Та й послух не тільки в церкві виявляти треба. Чи довго протримається сім"я, якщо чоловік і жінка не будуть слухати одне одного? Так само й будь-яка спільнота, скільки буде існувати, якщо її учасники ніколи не поступляться своїми амбіціями чи переконаннями? З непослуху виростає гордість. А Бог гордим противиться.

Дуже часто, коли себе впокориш, попри відчуття власної правоти, і болючі відчуття від такої покори, за деякий час приходить період моральної сатисфакції, і навіть якогось блаженства. Тільки от перебороти своє "Я" часто є дуже важко. Особливо коли ти впевнений в своєму розумі, мудрості, праведності і власній правоті.....
Востаннє редагувалось 20 листопада 2009, 14:40 користувачем vitalko, всього редагувалось 1 раз.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 20 листопада 2009, 14:34

vitalko писав:
А що таке вчення Церкви?


Катехизм Католицької Церкви.


і все? А Євангеліє, це що?


Питання до усіх. Скажіть будь ласка. А якщо буде випадок як з Арієм, чи Несторієм? Тоді як?

Я би попросив не "плавати" тільки в одному аспеткі послуху. Бо тут йде така аргументація: треба слухати, бо треба, а якщо ні - сатаніст, чи протестант. Давайте будемо розрізняти послухи. Один послух монаха, зовсім інший водія трамвая. А змішувати все в одно, імхо, не дуже добре.

Єпископи голосять непомильно вчення в своїх єпархіях, коли вони є з єднані морально з Папою, і проголошують ці самі доктрини віри або моралі. акти 1ВС(D. 1792 [DS. 3011]).

Отож:

Кожен окремий єпископ, в проголошенні правд віри, не є непомильним. Історія Церкви показує багато таких моментів - Фотій, Несторій. Щоби зберегти правдиву віру і традицію, вистарчить непомильність всього єпископату. Окремий епископ, в силу свого стану, є автентичним і авторитетним вчителем віри, але повинен бути в єдності з Святим Престолом і генеральною доктриною Церкви.


Отож, я не бачу непослуху в тому, що хтось приймає причастя(пардон за оффтоп) стоячи чи на колінах. Тут єпископ може і помилятися.
Востаннє редагувалось 20 листопада 2009, 14:53 користувачем romanm, всього редагувалось 2 разів.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 20 листопада 2009, 14:44

і все? А Євангеліє, це що?


Катехизм, або компендіум католицького вчення, представляє правильно, органічно й систематизовано основні положення Святого Письма, Традиції та Вчительського уряду Церкви.

http://www.catholic-media.org/kkc/0000.htm

І щоб ще додаткових питань не було, то донесення ККЦ не означає сухого його викладення, а й пояснення, застосування до конкретної життєвої ситуації, звертання до першоджерел і т.д.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 20 листопада 2009, 15:18

romanm писав:Питання до усіх. Скажіть будь ласка. А якщо буде випадок як з Арієм, чи Несторієм? Тоді як?
...
Я би попросив не "плавати" тільки в одному аспеткі послуху. Бо тут йде така аргументація: треба слухати, бо треба, а якщо ні - сатаніст, чи протестант. Давайте будемо розрізняти послухи. Один послух монаха, зовсім інший водія трамвая. А змішувати все в одно, імхо, не дуже добре.


Моя думка. Коли виникає питання слухати чи ні, треба подивитись на свій головний аргумент проти послуху. Якщо цей аргумент починається з фрази: "я не слухаю, бо Я...", то це елементарна гордість.

Якщо виникає питання з Арієм, Несторієм, або ж Ковпаком, підгорецькими... тут аргумент звучить по-іншому: "я не слухаю, бо Церква..."

ПС. romanm, поясніть чим відрізняється послух монаха від послуху водія трамвая. Я щось не зовсім розумію як ви пропонуєте розрізняти послухи.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 20 листопада 2009, 15:26

Моя думка. Коли виникає питання слухати чи ні, треба подивитись на свій головний аргумент проти послуху. Якщо цей аргумент починається з фрази: "я не слухаю, бо Я...", то це елементарна гордість.

Якщо виникає питання з Арієм, Несторієм, або ж Ковпаком, підгорецькими... тут аргумент звучить по-іншому: "я не слухаю, бо Церква..."


Ви праві, я абсолютно не дискутую, просто деякі питання. Тут також виникає така річ. 1054 рік. Велика частина Церкви відкололася. Це як би ви потрактували?
А потім, чому, я, відразу гординя? Це також може привести до ліпшого розуміння науки Христової. Бо Я, християнин, Я, вірю чи не вірю, Я, є частиною Церкви.Я, є сином Божим. Я не слухаю , бо він розкольник, я не слухаю, бо ці речі не є правдами віри, це не зовсім гординя, імхо.

ПС. romanm, поясніть чим відрізняється послух монаха від послуху водія трамвая. Я щось не зовсім розумію як ви пропонуєте розрізняти послухи.


Хоча би в самому простому. Монах - сам вибрав = послух один. Мирянин = трамвай, бо не було іншоої роботи , а він закінчив диригентський факультет консерваторії, ви рахуєте, що буде такий самий тип послуху? :)

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 20 листопада 2009, 15:34

Коли монах чи монахиня слухають настоятеля чи настоятельку, то в цей самий спосіб розуміють, що віддають послух і самому Богові, сповняючи Його волю на землі через поручених у Церкві осіб. Тільки якби наказували чинити щось недозволене Божими заповідями, намовляли на гріх тощо - можуть тоді не слухати...

Всюди треба послуху і часто елементарного. Саме непослух, гординя, є коренем численних бід, церковних розколів, різних сект, ворожих партій тощо.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 20 листопада 2009, 15:34

[
Моя думка. Коли виникає питання слухати чи ні, треба подивитись на свій головний аргумент проти послуху. Якщо цей аргумент починається з фрази: "я не слухаю, бо Я...", то це елементарна гордість.

Якщо виникає питання з Арієм, Несторієм, або ж Ковпаком, підгорецькими... тут аргумент звучить по-іншому: "я не слухаю, бо Церква..."


Ви праві, я абсолютно не дискутую, просто деякі питання. 1054 рік(чи коли). Велика частина Церкви відкололася. Це як би ви потрактували? Схід і деякі єпископи пішли проти Папи! Що тоді?
Я вже приводив док. 1 ВС щодо послуху Єпископу. Не бачу гордині, якщо я не згоден з єпископом в питаннях адміністративних, чи інших, не доктринальних.

ПС. romanm, поясніть чим відрізняється послух монаха від послуху водія трамвая. Я щось не зовсім розумію як ви пропонуєте розрізняти послухи.


Хоча би в самому простому. Монах - сам вибрав = послух один. Мирянин = трамвай, бо не було іншоої роботи , а він закінчив диригентський факультет консерваторії, ви рахуєте, що буде такий самий тип послуху? :)Думаю, що і в Церкві є різні типи послуху. І не всі одинакові, значить, рівняти послух мирянина і монаха, не зовсім коректно.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 20 листопада 2009, 16:00

romanm писав: Монах - сам вибрав = послух один. Мирянин = трамвай, бо не було іншоої роботи , а він закінчив диригентський факультет консерваторії, ви рахуєте, що буде такий самий тип послуху? :)Думаю, що і в Церкві є різні типи послуху. І не всі одинакові, значить, рівняти послух мирянина і монаха, не зовсім коректно.


Думаю, що в другому вашому прикладі мова зовсім не про чесноту послуху. "Я слухаю, бо не маю іншого вибору" :D

Напевно є залежність послушності від нашої зацікавленості у даному питанні. Наприклад, мені всерівно як все закінчиться, тому не буду сперечатись. 8)

А ще від зацікавленості того, кого слухаєм. Священик ж не каже станьте з колін, бо мені лєнь до вас схилитися. А в випадку розколу Церкви якраз так і було, богословські відмінності стали лише приводом, а причиною був розподіл влади. :cry:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
отець Роман
дописувач
дописувач
Повідомлень: 88
З нами з: 16 листопада 2008, 15:40
Звідки: м. Кременчук
Контактна інформація:

Повідомлення отець Роман » 20 листопада 2009, 18:00

Мені здається існує певна формула залежності послуху від відчуття покори перед владою і відчуття самої влади. Але така залежність є і про це не можна не говорити.
Тобто послух виникає тоді, коли визнаємо чиюсь над собою владу. Чоловіка над жінкою (хоча нині це питання вже не дискутується), священика над вірними і бога над всіма людьми.
Можна це сприймати критично, але це свідчити ме лише про брак послуху... Парадокс -ні?
Але головне питання не в тому що таке послух, але як його збагнути...
Звідси також може випливати питання - як правильно розуміти що всяка влада від Бога, чому я маю коритися такій владі і т.п.
Але гарно говорив про це Христос - "робіть як вони кажуть, але не робіть так як вони роблять..."

Ось заповітна формула.
Сину! Ти є позичений! - слова бл. памяті митрополита Андрея

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 20 листопада 2009, 18:05

отець Роман писав:М
Але гарно говорив про це Христос - "робіть як вони кажуть, але не робіть так як вони роблять..."
Ось заповітна формула.


Там у св. Писанні йшлося про те у відношенні до фарисеїв, які одне говорили, а інше часто чинили... Але якщо хтось робить добрі боговгодні речі, то варто наслідувати та слухати, коли це, для прикладу, є в ситуації священик-єпископ, єпископ-Папа, монах-настоятель і т. д. Амінь. :))
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 20 листопада 2009, 20:16

Катехизм, або компендіум католицького вчення, представляє правильно, органічно й систематизовано основні положення Святого Письма, Традиції та Вчительського уряду Церкви.


Вся "проблема в тому, що ККЦ це ОСНОВНІ положення. А ще є і багато важливих, але не основних(тобто які не увійшли в катехизм, положень), - енцикліки і т.д.. ККЦ не є виложенням усього богослов я.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 21 листопада 2009, 15:42

Вся "проблема в тому, що ККЦ це ОСНОВНІ положення. А ще є і багато важливих, але не основних(тобто які не увійшли в катехизм, положень), - енцикліки і т.д.. ККЦ не є виложенням усього богослов я.


Шановний, чому придираєтеся до слів, якщо і так знаєте відповідь? Ви запитали що таке вчення Церкви, я вам відповів так як я це розумію. Якщо я не до кінця правильно відповів, могли б просто поправити і по всьому.
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 21 листопада 2009, 20:43

Шановний, чому придираєтеся до слів, якщо і так знаєте відповідь? Ви запитали що таке вчення Церкви, я вам відповів так як я це розумію. Якщо я не до кінця правильно відповів, могли б просто поправити і по всьому.

Правильно відповіли, та й не придираюсь. Просто якщо є якесь питання я його стараюся, по мірі можливості, знайти і вивчити. А так я сам вчуся у других, і ніякого права я не маю ні повчати інших, ні, тим паче, придиратися. :)

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 23 листопада 2009, 10:04

Напевно є залежність послушності від нашої зацікавленості у даному питанні. Наприклад, мені всерівно як все закінчиться, тому не буду сперечатись. 8
)

Ні, я так не думаю:) Тема цікава. Немаю, просто, більше аргументів:)

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 23 листопада 2009, 11:02

romanm писав:Ні, я так не думаю:) Тема цікава. Немаю, просто, більше аргументів:)


Я не вас мала на увазі. :oops:
А в загальному про послух, здається, легше послухати тоді, коли не маєш принципової позиції з якогось питання.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

danus
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 24 квітня 2008, 19:21
Контактна інформація:

Повідомлення danus » 24 листопада 2009, 13:47

Мені також не подобається твердження, що монаший послух це одне, а послух миряна інше. Виходить, що духовність мирян якась інша ніж монаха. На мою думку, подібне твердження неправильне. Послух миряна і монаха різниться хіба лиш своєю формою, а не духом, бо так як монах повинен виявляти послух настоятелю, священику і єпископу, так само мирянин повинен виявляти послух батькам, священику і єпископу. Коли мирянин каже, що він не зобов'язаний слухати єпископа в питаннях літургії, то він тим самим каже, що він не визнає церковної влади, і це є виявом непосуху і псевдосамодостатності. Думка, що обов'язковими до виконання є лиш догмати викладені в катехизмі, а все інше можна і не виконувати, що найменше виглядає підозрілою. Так безперечно, що якщо єпископ чи священик проповідує мені якусь науку, що противиться науці Церкви, я повинен їй не коритися, бо від цього напряму залежить моє спасіння. Але коли священик чи єпископ каже мені приступати до причастя стоячи, то не корячись йому я зневажаю Церковну владу, і виявляю, тим свою зарозумілість. Інша справа полягає в тім, що дуже мало духовних провідників вияснюють, чому поступаючи так чи інакше я буду виконувати волю Божу, а не когось іншого. Мені наприклад завжди сумно споглядати, що коли священики піднімають людей з колін, вони при тім не вчать їх робити поясні поклони. І тоді ці люди є позбавлені в літургійний спосіб виявляти покірність Богу.

solist-vokalist
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 180
З нами з: 15 вересня 2009, 22:10

Повідомлення solist-vokalist » 24 листопада 2009, 19:27

Я попрошу Вас не плутати послух окремим священикам із послухом Церкві, оскільки позиція певного конкретного священик аж ніяк не є позицією Церкви.

Коли священик не дає мені причастя на колінах, я питаю його чому, однак не чую іншого аргументу, крім того, що так заведено, така традиція. Я прошу показати церковний документ, який би забороняв приймати причастя навколішки, однак такого документу ніхто не показує, оскільки його не існує. Я маю право не прислухатись до побажань окремого священика, оскільки, приймаючи причастя навколішки, я уже прислухаюсь до великої кількості греко-католицький священиків, я прислухуюсь до святих, які говорили про важливість прийняття причастя навколішки, я прислуховуюсь до Папи, який причащає навколішки. Побажання священика аж ніяк не є наказом для мирянина, оскільки не завжди голосять офіційну позицію Церкви.

vitalko
старець
старець
Повідомлень: 987
З нами з: 25 березня 2009, 14:13
Звідки: Львів

Повідомлення vitalko » 24 листопада 2009, 21:42

Я маю право не прислухатись до побажань окремого священика, оскільки, приймаючи причастя навколішки, я уже прислухаюсь до великої кількості греко-католицький священиків, я прислухуюсь до святих, які говорили про важливість прийняття причастя навколішки, я прислуховуюсь до Папи, який причащає навколішки.


і....я прислухаюся до свого "Я", яке мені каже так чинити, і не хоче упокоритися. Решта - не аргумент. Вибачте, що переходжу на особистості, але така вже в мене склалася думка. Бо навіть аргумент о. Олега про те, що Папа причащає і так і так ви просто не берете до уваги.
Якщо хтось шукає конструктиву, то коли почує аргумент не в свою користь - почне докопуватися до істини, і якщо вона не співпадає з його переконаннями - він їх поміняє. В кого ж власні переконання понад усе, для того ніякий факт не аргумент. Він залишиться при своїй думці до кінця. То чого прагнете ви: почути правду, чи доводити свою правоту?
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий

danus
початківець
початківець
Повідомлень: 41
З нами з: 24 квітня 2008, 19:21
Контактна інформація:

Повідомлення danus » 25 листопада 2009, 06:51

solist-vokalist писав:Я попрошу Вас не плутати послух окремим священикам із послухом Церкві, оскільки позиція певного конкретного священик аж ніяк не є позицією Церкви.
Коли священик не дає мені причастя на колінах, я питаю його чому, однак не чую іншого аргументу, крім того, що так заведено, така традиція. Я прошу показати церковний документ, який би забороняв приймати причастя навколішки, однак такого документу ніхто не показує, оскільки його не існує. Я маю право не прислухатись до побажань окремого священика,
це означає, що на вашу думку священик на парафії є ніхто і хочу скучаю його, а захочу і не буду слухати
оскільки, приймаючи причастя навколішки, я уже прислухаюсь до великої кількості греко-католицький священиків, я прислухуюсь до святих, які говорили про важливість прийняття причастя навколішки, я прислуховуюсь до Папи, який причащає навколішки. Побажання священика аж ніяк не є наказом для мирянина, оскільки не завжди голосять офіційну позицію Церкви.
Хотів би, щоб ви також надали документальні докази своїх тверджень.

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 25 листопада 2009, 07:46

Мені також не подобається твердження, що монаший послух це одне, а послух миряна інше. Виходить, що духовність мирян якась інша ніж монаха.
Це так і є. послух мирянина інший ніж монаха. "Царська дорога" монашества. Монах спасається молитвами, вірний, нпр. сім я, зовсім іншою дорогою. Але обидвоє живуть Євангелієм, хоча різним(ріжним:)) способами.

Хотів би, щоб ви також надали документальні докази своїх тверджень.


Якщо не помиляюся LG 25.1,

Дозволю процитувати сам себе, не прийміть за гордість:
Єпископи голосять непомильно вчення в своїх єпархіях, коли вони є з єднані морально з Папою, і проголошують ці самі доктрини віри або моралі. акти 1ВС(D. 1792 [DS. 3011]).

Отож:

Кожен окремий єпископ, в проголошенні правд віри, не є непомильним. Історія Церкви показує багато таких моментів - Фотій, Несторій. Щоби зберегти правдиву віру і традицію, вистарчить непомильність всього єпископату. Окремий епископ, в силу свого стану, є автентичним і авторитетним вчителем віри, але повинен бути в єдності з Святим Престолом і генеральною доктриною Церкви.


Отож, я не бачу непослуху в тому, що хтось приймає причастя(пардон за оффтоп) стоячи чи на колінах. Тут єпископ може і помилятися


Як на мене мені здається, що наша дискусія проходить в ключі :"Йшов дощ і два студенти". Ми не розділяємо коли треба слухати Церкву, а коли окремих людей, які можуть і помилятися.


Повернутись до “Життя християнина”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Bing [Bot], Google [Bot] і 7 гостей