Як не соромно
піднімати цю тему, однак в УГКЦ є велика проблема зі священиками, котрі повністю "вибилися з колії Церковного спільнотного життя". Маю на увазі аморальні, антирелігійні та інколи не людські вчинки отців. Коли доводиться когось впевнювати, що потрібно ходити до Церкви, засвідчуючи цим приналежність до одного стада Христового, тоді стається прикра річ переважно 50% співрозмовників починають розповідати про історії від яких ріже вухо і шкрябе на серці: не носіть мені більше курей, я не маю їх де дівати, - краще готові тушівки...покинув дружину з дітьми і пішов до коханки 
, а на парофії залишився..."лікує", звісно по-шарлатанськи: дає дивитись у чашу...(думаю більшість знає про кого я)...позахоплювали парафії і не дають можливості працювати молодим священикам...вчора був начальником птахофабрики, а сьогодні став священиком, цікаво яким це чином :?: :?: :?: ...Таких прикладів дуже багато...
Мені здається, що це була проблема перелому 80-90 ХХ ст. Церкви почали відкривати, люди масово прийшли до храмів, а священиків катасрофічний брак...тих повивозили на Сибір, ті старі, а молодих небуло. Тоді почали брати до семінарій всіх хто перший простягнув руку вгору: голови колгоспів, трактористів, офіціянтів, фельшерів, голів колишніх КП. Термін навчання - 3-8 місяців, а де сформування свідомості?.. за такий короткий час, пройшовши курси, святили і давали парафії, а сьогодні не можуть дати раду з ними, бо немає послуху. ЗВІСНО, ЦЕ НЕ ПРО ВСІХ!!!
JA dumaju szczo problema naszych swiaszczennykiw je zandto realna szczob wyszczyj cerkownyj uriad zakrywaw na ce oczi. Choczu pidniaty problemu Buczackoji eprachiji. Wy znajete szczo w m CZortkiw 
welyka czastyna greko - katolykiw chodyt do rymo - katolyckoji cerkwy. 
