Трошки продовжу....
Розумієте,Вам тут ніхто не скаже,що сам поцілунок є гріхом,чи навпаки.І мене радує,що отці тут,так не ствержують.
Тут суть зовсім в іншому....і це повинен вирішити кожен зокрема.Я розумію,що хочиться мати ствердну відповідь,гріх,чи не гріх...
Но погодьтесь,цього ніхто на загал сказати не може.Тобто не можна сказати що не гріх(щоб когось не згіршити,типу мені в інтернеті сказали,що не гріх.І я собі радо прийняв,щоб облегшити своє сумління).І також,не можна комусь на загал говорити,що Гріх.(бо люди люблять накладати на когось тягарі,а це також може послужити проблемою,доречі для обох сторін).Мені сумно бачити,коли люди вимагають чогось такого,накладують якісь обовязки чи якусь досконалість,(хоч самі не завжди були близькі до неї,або не є).
Тому,справді,такі речі потрібно виявляти і виясняти на сповіді,де конкретно вам,після детальних поясненнь,питаннь,які вам зададуться священником,ви отримаєте ту жаданну відповідь.
Розумієте,для когось гріх,тобто це неодмінно приведе до того гріха(або в душі,або на яву
),а для когось ні.Ми люди є різними,і трохи дивно,що по комусь(собі) складають думку за всіх,і в таких речах,виставляють якусь загальну "формулу".(доречі,дуже наполеглеве таке тверження,тобто коли це(поцілунок) записують в категорію гріха,для всіх,,свідчить про особисті проблеми з цим.Не можна вимагати від когось,якоїсь досконалості,яка є уявною в розумінні того,хто таке хоче зробити правилом.
Після такого "пустулату
" мушу сказати за себе....
Я такі речі,як поцілунок,сприймаю серйозно,тобто якщо це для мене не серйозно(тобто нема тої ,навіть закоханості,як мінімум),то я просто таким не займаюсь.(не тому,що гріх,це особливості мого характеру).
Але,коли таке було в житті,то зазвичай,це приводило до гріха(і повірте,не тільки в душі,тобто коли були похотливі думки,і це також викликало такі самі думки у дівчинки).
Тобто не кожен поцілунок закінчувався гріхом,ні ..але кожен поцілунок залишав якись слід в душі(навіть коли того гріха не було),це звичайно накоплювалось,і приводило до результату,,,гріха...І зараз,знаючи це,я дуже обережний з цим.(я не одруженний,і дівчини не маю),але,на майбутнє,я знаю,що такі поцілунки,полюбому залишають відбиток(в мені).Тому,,,,за майбутнє я не знаю,як там і що...(тобто не можу про це думати,бо ітак не знаю),але особисто мене,це торкає...бо за себе я знаю...(доречі,більше ніж більшість людей,,но набагато менше ніж лукавий.Але мій авторитет є Господь,як дорога до НЬОГО,і якщо боюсь не Його,то це не є добре.Просто треба зважати,що лукавий не дрімає,і постійно чатує на наші душі.Але Ісус це виявляє,і вчить поборювати,на Славу Божу)
І звичайно,коли Бог пошле якусь дівчинку,до якої я щось буду відчувати,і це буде взаємно,,,то я ці речі(поцілунки
) виявлю на сповіді(те що буде,навіть коли до самого гріха не дойде,а тільки ті "французкі поцілунки
").
І отець,мені дасть якусь пораду,в рамках Таєнства.(для чого мені думати,гріх---не гріх...),мене це турбує,тому я ризикувати не хочу..а сповідь не тільки для розгрішення,а й для поради і підтримки...
Розумію,,що хотілось би почути,що це(поцілунок) не є гріх...і скільки проблем,гризот,душевних тривог,сумнівів,,,,відпадуть...(таке може хотітись
)..
Але зхалявнячити не вийде
,і Бога не обдуриш(хіба себе,або когось з людей).
І нерозумію,таку дивну турботу,,коли кажуть,що це є Гріх,і крапка...(А ось не всі такі слабкі і падкі,як я,чи ще хтось.І це у них по іншому)...
Люди,для цього є духівники,Сповідь...і там,індевідуально,це все стає на своє місце...Головне не шукати собі обхідних шляхів,виправдань для себе.
А про згіршення інших,ми повинні думати завжди...(і я впевненний,що зараховування поцілунку до гріха,тобто заборона його до шлюбу,може також згіршувати)
Дякую...
Ага...дуже підступна думка,,,якщо я собі думаю,що це на мене не впливає і в душі не залишає ніякого сліду(гріховного).Коли є така думка,то це є привід задуматись,і якось зважити,"подивитись на себе зі сторони"(це порада).