Питання статевого життя подружжя

[romanm]

Батюшка Олег, має таку харизму приводити до тями, часом, людину Зі мною також так бувало

[andrivovk]

Раджу послухати цікаве інтерв'ю з доктором філософії Петром Гусаком, заступником директора Інституту родини та подружнього життя при УКУ — про проблеми сімей у сфері статевих стосунків. http://www.rr.lviv.ua/doslivno.php?z=14 (в самому низу). 20 хвилин, витрачених на прослуховування не будуть даремно проведеним часом.

[Yur]

І ще питання на рахунок надмірності...
Чи може бути надмірність у любові?...Пристрасть любові між чоловіком і жінкою є пристрасть добра. Вона може виявлятися в усьому, це може бути надмірний секс між чоловіком і жінкою, надмірна любов. І у виявленні цієї надмірності не повинно існувати ніяких обмежень = любов безмежна.

У тому то й вся справа. Любов безмежна, така що не перестає 1-е Кор.13:8.
А секс, перестає ..

[ShMariam]

Любов безмежна, така що не перестає 1-е Кор.13:8.

Пригадалося: http://www.dyvensvit.org/board/viewtopic.php?f=6&t=77 Як любов, що виростає з еросу стає любов'ю, що не перестає.

[Yur]

Пригадалося: http://www.dyvensvit.org/board/viewtopic.php?f=6&t=77 Як любов, що виростає з еросу стає любов'ю, що не перестає.

Що розумієте під словом ерос ы яким чином це можна достосувати до вами наведеного посилання.

[ShMariam]

Пригадалося: http://www.dyvensvit.org/board/viewtopic.php?f=6&t=77 Як любов, що виростає з еросу стає любов'ю, що не перестає.

Що розумієте під словом ерос ы яким чином це можна достосувати до вами наведеного посилання.

Любов, що не перестає, може (і повинна!) стосуватися також подружжя (про що і це посилання) . Тільки люди зустрічаються, потім одружуються, в першу чергу тому, що відчувають одне до одного симпатію, чи навіть закоханість. Симпатії не було б, якби не було статевого потягу. З часом потяг зникає, але їх любов розвивається, любов, про яку написано в 1 Кор.

[Yur]

Симпатії не було б, якби не було статевого потягу.

Он воно що ..

[Злий Іван]

...Симпатії не було б, якби не було статевого потягу...

Тут можна і посперечатися.

[ShMariam]

...Симпатії не було б, якби не було статевого потягу...

Тут можна і посперечатися.

Звичайно. Симпатія (подобається/не подобається) - широке поняття. Я маю на увазі ту симпатію, що веде до одруження.

[Злий Іван]

...Симпатії не було б, якби не було статевого потягу...

Тут можна і посперечатися.

Звичайно. Симпатія (подобається/не подобається) - широке поняття. Я маю на увазі ту симпатію, що веде до одруження.

Ну тоді зовсім інша річ...

[Володимир85]

2)Якщо дружина кажє, що я не показую їй своєї любові, а я знаю, що живу лише заради неї і дітей, і все, що я роблю - це для моєї сім"ї. Що не так? Де проблема?

Якщо чоловік, для прикладу, гладить жінку по щоці часто і в той момент хоче насолоджуватись цим процесом, красою дружини, її гладенькою шкірою тощо, а не принести ласку жінці, то через певний час вона почне це відчувати і буде виявляти спротив (відвертатись, менше усміхатись, в неї задоволення не буде виникати від такого процесу). Це можна і сказати по відношенню до жінки: якщо жінка готує їсти чоловікові і коли він їсть дивиться в рот в надії що він її похвалить (якщо хороший чоловік – сам похвалить, вдячність повинна бути 100% за будь який вчинок, навіть за саме стремління щось для мене зробити, та зараз мова про бажання жінки), то вона таким чином настроєна егоїстично, а не безкорисно.
Можливо, живучи для сім’ї Ви прагнете, щоб сім’я була вдячною за це чи також в глибині душі хочете, щоб вони жили для Вас?
Бо якщо б Ви по-справжньому жили безкорисно (що потребує титанічних зусиль над собою, адже в сім’ї існують найсильніші прив’язаності між людьми), то думаю такі питання б у Вас не виникали. Бо неможе бути так, що коли йде із серця щира, чиста, безкорисна любов – і її б не відчувала жінка. Жінки бо відчувають набагато краще, ніж чоловіки. Такі речі неможливо не відчути.
Дайте чесну відповідь перед собою, для чого Ви живете для них і чи чекаєте щось взамін?
Щастя Вам у сімейному житті!
З повагою, володимир.

[ShMariam]

2)Якщо дружина кажє, що я не показую їй своєї любові, а я знаю, що живу лише заради неї і дітей, і все, що я роблю - це для моєї сім"ї. Що не так? Де проблема?

Думаю, що їй бракує романтики: несподівано обійняти, поцілувати, сказати "Я тебе люблю", подарувати квіти без будь-якої нагоди... Ніби дурниці, але жінки таке цінують. Може проблема в цьому?

[Georgij]

... померти для себе і жити задля супруга...

дружина відмовляється від орального сексу(вважає це гріхом).
3)Чи є гріхом те, коли дружина отримує оргазм від оральних, або мануальних ласк чоловіка а) без статевого акту; б) перед статевим актом?
4) Я так розумію, що оральні ласки не є гріхом, якщо в кінцевому результаті відбудеться нормальний статевий акт.В якому документі церкви це написано?
5) Чи є гріхом статевий акт без виверження сперми взагалі?
Дякую за небайдужість!

Спробуйте зрозуміти дружину... Це важко, але її сумління - це особливо і важливо для неї. Не ламайте її. .

"Шукайте Царства небесного, все решта вам додасться"

У нас з дружиною колись настав момент, коли розуміння гріховності якихось видів ласк відійшло само собою. Коли глибше живеш Богом, хочеться більше пізнання Його, а подружніх втіх(обовязків) було предостатньо простим даруванням себе один одному, без всіляких "вигадок". Просто це вважалося надмірною тілесністю. Або духовне-або тілесне . Хоча ми всього навсього люди , грішні, слабкі і немічні . В практиці щоденного причастя, це питання якось відсувається на задній план, і стає перед очі апостола: "Уникайте розпусти"

[Just_me]

Якщо чоловік, для прикладу, гладить жінку по щоці часто і в той момент хоче насолоджуватись цим процесом, красою дружини, її гладенькою шкірою тощо, а не принести ласку жінці...

А чого Ви вимагаєте? Постійної жертви? Так, щоб замість насолоджуватися він заради дружини приніс себе в жертву на вогнищі? Вибачте за іронію, проте, як на мене, він собі й повинен насолоджуватися, що тут такого? Якщо людина ніколи не робить собі приємностей, тільки жертвує себе й свої бажання в угоду чомусь, то скоро стане неврастеніком. Для людської природи це ненормально і непритаманно. Що це за такий новий злочин - насолоджуватися гладенькою шкірою своєї дружини?

[Володимир85]

Якщо чоловік, для прикладу, гладить жінку по щоці часто і в той момент хоче насолоджуватись цим процесом, красою дружини, її гладенькою шкірою тощо, а не принести ласку жінці...

А чого Ви вимагаєте? Постійної жертви? Так, щоб замість насолоджуватися він заради дружини приніс себе в жертву на вогнищі? Вибачте за іронію, проте, як на мене, він собі й повинен насолоджуватися, що тут такого? Якщо людина ніколи не робить собі приємностей, тільки жертвує себе й свої бажання в угоду чомусь, то скоро стане неврастеніком. Для людської природи це ненормально і непритаманно. Що це за такий новий злочин - насолоджуватися гладенькою шкірою своєї дружини?

Справа не в тому, що злочин чи ні, справа в самому підході до життя і до відносин і до розуміння, що таке любов
Якщо задуматись, до чого призводить бажання насолоджуватись тілом, емоціями, вчинками близької людини, то зрозуміємо найглибиннішу причину проблем в сім’ї: від цього бажання виникають сварки: ти мені не дав, ти не кажеш, що любиш, ти для мене не робиш, ти не даєш ласки, ти не хочеш сексу, ти не хочеш мені смачно приготувати, ти мені... ти для мене... А все від бажання насолоджуватись. Егоїзм може зруйнувати все життя, бо комусь може набриднути, що від нього вимагають любові чи чекають віддачі...
Така людина, що служить (робить щось для людини, чи людей в тім наміренні, що присв’ячує таку діяльність Господу і не чекаючи нічого взамін), забуваючи про себе, ніколи не стане неврастеніком (неврастеніком вона стане, якщо буде служити і чекати – коли їй почнуть служити). Вона осягне справжню любов у сліжінні, її щастя буде на порядки вище тої людини, що хоче насолоджуватись. Стремління душі – служити, що людям надзвичайно важко зрозуміти, бо всі живуть для себе, на жаль, а тим більше поміняти в свому житті щось в цьому напрямку. Справа в тому, що справжнє служіння ніколи не набридне, а насолода будь чим проходить. Справжня любов тільки у служінні, все інше – просто задоволення свого егоїзму, не більше.
Справжня любов складається із служіння і виховання, але щоб виховувати спершу треба навчитись служити, якщо людина починає зловживати твоїм служінням, то треба трошки відсторонюватись, не перестаючи виконувати свої обов’язки в безкорисному служінні, хто по-справжньому служить – може виховувати, бо не бажає для себе від такого виховання нічого, а лише – щоб ця людина була щаслива, адже часто ми хочемо, щоб хтось помінявся і нам від того стало легше жити, щоб та людина нас не мучила тощо. Лише той, хто служить, не плекаючи корисних мотивів – зможе правильно сказати зауваження чи щось підказати.
Справжнє щастя – відірватись від себе і почати служити. Якщо двоє служать одне одному – їхнє щастя не описати, його можна тільки самому відчути, почавши діяти так як вони.
Для справжньої людської природи якраз притаманно жертвувати себе для когось. Але на землі люди – 99% живуть задля себе, тому так важко зрозуміти цю ідею. Все побудовано на споживацькому способі життя, егоїзм, прихований чи явно виражений процвітає.
Хто зрозумів ідею безкорисного служіння і якось почав так діяти – той стане щасливим, якщо не чекатиме того щастя і працюватиме щоденно в цьому напрямі (що потребує надзвичайної праці над собою, адже живемо все життя для себе і треба пробувати не для себе, а егоїзм каже – то все дурниці, всі живуть для себе, і ти також живи).
Спробуйте

[Just_me]

Пане Володимир, я знаю, що це не тільки ваше бачення подружньої любові, але дозвольте зауважити, що ситуація, за якої б обоє з подружжя жертвували один на користь другого або неможлива, або абсурдна. Уявіть собі - чоловік від дружини не вимагає нічого, щоб її не зранити, бо він її любить, отже, якщо вона дозволяє йому діяти на її користь - вона егоїстка і не любить свого чоловіка. Бо не жертвує заради нього і не терпить йому, лише задовольняючись його конформістською позицією. Бо ж якщо один вибирає вправо, а другий вліво, то щоб піти разом, одному доведеться пожертвувати, іншому - задовольнити своє бажання, а не бажання партнера. Якщо кожен задовольнить бажання партнера, то той, хто хотів направо - піде заражи іншого наліво і навпаки. В такому випадку обоє всеодно підуть в різних напрямах. Як в історії (здається, Б.Ферреро) про те, як чоловік та жінка прожили разом 50 років, кожного ранку ділили булочку на 2 частини - їй - низ, йому - верх. На 50-річчя спільного життя дружина вирішила все ж-таки один раз в житті з"їсти не низ, а верх булочки, який дуже любила, але залишала чоловікові. Коли вона сказала йому це, чоловік втішився - він дуже любив низ булочки, але завжди залишав його для дружини, думаючи, що той смакує їй більше. От така то повчальна історія про непотрібну самопожертву, з якої користі нікому немає. Так що любов - не в безглуздій самопожертві, а у вмінні домовлятися і йти на компроміси...

[Володимир85]

Так що любов - не в безглуздій самопожертві, а у вмінні домовлятися і йти на компроміси...

Це не справжня любов, а просто створення правил для співжиття і слідування ним

Під самопожетвою я особисто розумію відмову від задоволення своїх егоїстичних бажань, роблячи вчинки, живучи в настрої, виконуючи власні обов’язки для того, щоб принести щастя близькій людині, не вимагаючи нічого взамін., тобто тут головне – щастя близької людини, все інше – на другому місці.
Не досить зрозуміло, що під цим поняттям вважаєте Ви
Коли любиш безкорисно – до компромісів люди доходять легко і спокійно, як само собою, бо немає бажання вимагати у відносинах для себе чогось чи у якигось питаннях шукати вигоди. А можливо таке питання навіть і не стоїть.


Тему безкористя слід дослідити дуже серйозно, я не можу правильно її описати, оскільки бракує досвіду такого життя.
Впевнений, є люди, які йдуть цим шляхом і вони зможуть все детально розповісти із причинами і наслідками
В будь-якому випадку Ваша позиція цікава, хоч я і не згідний із нею
Тут вже кожен повинен вирішувати особисто, що для нього любов. Тільки слід також вивчити це питання і дослідити пари, які живуть описаним Вами способом, а також пари, які живуть безкорисно одне для одного. І порівняти якість їхнього внутрішнього, сімейного життя

[Just_me]

Тільки слід також вивчити це питання і дослідити пари, які живуть описаним Вами способом, а також пари, які живуть безкорисно одне для одного. І порівняти якість їхнього внутрішнього, сімейного життя

Оце вже пахне і логікою, і здоровим глуздом, наукою тобто
От тільки для проведення такого широкомасштабного дослідження потрібні значні ресурси , особливо людські - піддослідних треба ретельно добирати, до того ж якщо ще з категорією "домовляються і йдуть на коипроміси" ще так-сяк, то таку ж кількість кандидатів, які постійно взаємно жертвують, підібрати архискладно, думаю тут ви зі мною погодитеся

[Володимир85]

Тільки слід також вивчити це питання і дослідити пари, які живуть описаним Вами способом, а також пари, які живуть безкорисно одне для одного. І порівняти якість їхнього внутрішнього, сімейного життя

Оце вже пахне і логікою, і здоровим глуздом, наукою тобто
От тільки для проведення такого широкомасштабного дослідження потрібні значні ресурси , особливо людські - піддослідних треба ретельно добирати, до того ж якщо ще з категорією "домовляються і йдуть на коипроміси" ще так-сяк, то таку ж кількість кандидатів, які постійно взаємно жертвують, підібрати архискладно, думаю тут ви зі мною погодитеся

Згідний, підбір пар потребує значних затрат
Але можна взяти по одній хоча б парі і якість життя, думаю, буде відчутною

[Just_me]

Але можна взяти по одній хоча б парі і якість життя, думаю, буде відчутною

Це не вибірка, це випадок

[Володимир85]

Це не вибірка, це випадок

Але це не збір даних в хімічній лабораторї, це реалізоване знання, як досягнути щастя в безкорисному служінні і я чомусь впевнений, що Вам би, якщо б задались такою ціллю, однієї пари вистачило
В будь якому випадку, кожен вибирає свій стиль, тільки до цього питання треба підходити серйозно, щоб потім “небыло мучительно больно за бесцельно прожитые годы”

[viter]

а також пари, які живуть безкорисно одне для одного

А ви знаєте такі пари?

[Володимир85]

а також пари, які живуть безкорисно одне для одного

А ви знаєте такі пари?

шукаю такі і знаю одну, можливо не повністю безкорисну, але багато чого вони втілили в життя у цьому напрямі і щасливі, живучи в шлюбі вже 26 років.
Водночас знаю пари, які домовлялися, шукали компромісів, але не намагалися втілити в життя ідею безкорисного служіння. І власне вони заставили задуматись, чи маємо ми правильне бачення сімейного життя.

[Just_me]

шукаю такі і знаю одну, можливо не повністю безкорисну, але багато чого вони втілили в життя

Як самі бачите, негусто.

...і щасливі, живучи в шлюбі вже 26 років.

Бачите, особисто я розділяю для себе поняття "щасливі у шлюбі" і "у щасливому шлюбі". То зовсім різне. Надіюся, ваші знайомі щасливі у щасливому шлюбі. Бо для мене щасливий шлюб - той, який триває, шлюб без нерозв"язаних суперечностей. А щасливі у шлюбі - люди, які живуть і задоволені, тобто щасливі. Я знаю достатньо щасливих шлюбів ( в тому числі і моїх батьків, дідусів-бабусь і т.п.), але небагато щасливих людей. Тобто наразі не можу пригадати жодного, може пізніше, як трохи подумаю...

[Володимир85]

Бачите, особисто я розділяю для себе поняття "щасливі у шлюбі" і "у щасливому шлюбі". То зовсім різне. Надіюся, ваші знайомі щасливі у щасливому шлюбі. Бо для мене щасливий шлюб - той, який триває, шлюб без нерозв"язаних суперечностей. А щасливі у шлюбі - люди, які живуть і задоволені, тобто щасливі. Я знаю достатньо щасливих шлюбів ( в тому числі і моїх батьків, дідусів-бабусь і т.п.), але небагато щасливих людей. Тобто наразі не можу пригадати жодного, може пізніше, як трохи подумаю...

Я вважаю, що проблема у двох підходах до відносин, про що писав вище, повторюватись не буду.
Ви вважаєте по-іншому.
Хтось вважає ще інакше.
Але те, що це питання слід дослідити, думаю, ні в кого сумнівів не буде викликати, адже це серйозне питання і від нього залежить життя загалом і сімейне зокрема.
Бажаю успіху на цьому шляху всім нам

[о.Олег]

... Дякую за небайдужість!

1. очікувати в значенні надіятися? Безперечно. Але не в значенні вимагати
все решта... не думаю, що питання внутрішнього життя Шлюбу варта виносити на загальний розсуд. Неодноразово про це писав і думаю що і у цій темі аргументував, чому проти обговорення особистого назагал. З п.2 зрозуміло, що десь у чомусь одне одного не відчуваєте і нмсд вашій сім'ї можна звернутися до священиків, що працюють з сімейними парами. Запрошую в ПП
З повагою, о.Олег

[о.Олег]

... Бо якщо шукати в церковних документах, а не в Євангелії...

так Церква видає різного роду перестороги чи напоумлення ("документи") саме роздумуючи над Євангелією. Звідки таке протиставлення?
З повагою, о.Олег

[ShMariam]

Якщо чоловік, для прикладу, гладить жінку по щоці часто і в той момент хоче насолоджуватись цим процесом, красою дружини, її гладенькою шкірою тощо, а не принести ласку жінці, то через певний час вона почне це відчувати і буде виявляти спротив (відвертатись, менше усміхатись, в неї задоволення не буде виникати від такого процесу).

Думаю, проблема не в тому, насолоджується чи не насолоджується чоловік, але як це сприймає дружина: може вона тішиться тим, що її шкіра гладенька, щоб чоловік був задоволений, а може ненавидить цей жест. Вважаю, що чоловік і жінка повинні бути в розумних межах максимально відвертими і виявляти, що їм в поведінці іншого не подобається.

[Володимир85]

Якщо чоловік, для прикладу, гладить жінку по щоці часто і в той момент хоче насолоджуватись цим процесом, красою дружини, її гладенькою шкірою тощо, а не принести ласку жінці, то через певний час вона почне це відчувати і буде виявляти спротив (відвертатись, менше усміхатись, в неї задоволення не буде виникати від такого процесу).

Думаю, проблема не в тому, насолоджується чи не насолоджується чоловік, але як це сприймає дружина: може вона тішиться тим, що її шкіра гладенька, щоб чоловік був задоволений, а може ненавидить цей жест. Вважаю, що чоловік і жінка повинні бути в розумних межах максимально відвертими і виявляти, що їм в поведінці іншого не подобається.

Проблема у неправильному розумінні любові загалом і у конктетній ситуації того, хто мислить егоїстично. Це не проблема жінки, яка хоче дарувати свою ніжну шкіру чоловікові, а проблема чоловіка, якиї хоче насолоджуватись нею з метою задоволення себе (як на мене). Той, хто задає питання повинен задати їх самому собі: а що не так я роблю? Той, хто розуміє, що проблема в ньому повинен усувати її, а не чекати, щоб інший зрозумів і почав усувати в собі.
Починати завжди треба з себе.
Не повинен чоловік думати: я глажу дружину, бо хочу насолоджуватись її шкірою, але вона добра, сприймає це як належне. Це експлуатація доброти жінки, її бажання принести тобі задоволення. Слід намагатись дарувати ласку, завжди давати більше, ніж отримувати.
Як вона буде сприймати залежить в якому вона настрої перебуває відносно чоловіка: якщо вона служить йому, то сприйматиме нормально, а якщо хоче служіння відносно себе, то незабаром цей жест буде їй неприємний

[ShMariam]

Це не проблема жінки, яка хоче дарувати свою ніжну шкіру чоловікові, а проблема чоловіка, якиї хочеться насолоджуватись нею з метою задоволення себе (як на мене).

Так, тільки, нмсд, в більшості подібних випадків задовільнити жінку = задовільнити себе. І в цьому нема нічого поганого. Жінка бачить, що чоловік задоволений - задоволена сама. Щось не так - не боятися сказати. І все.