Щодо Причастя

[solist-vokalist]

Погодьтеся також, що не можна запроваджувати правило про виключне Причастя настоячи, не маючи жодного документу, в якому була б зазначена та аргументована ця вимога, а посилаючись виключно на слова Єпископа. Тим паче, на скільки мені відомо, священники ніколи й не посилаються на Єпископа у цьому питанні, а традиційним аргументом є те, що так заведено у храмі або те, що це притаманно східному стилю. Тобто причина не стільки духовна, скільки традиційна...

[solist-vokalist]

Ніколи не доводилось такого чути, однак все може бути. Тут очевидно священик мусить зіграти свою роль у примиренні, пояснити усім, що потрібно аналізувати свої вчинки і гріхи, а не осуджувати інших.

Я розумію, бо про це не говорять відкрито, бо воно дуже болить. А священик в результаті потрапив в лікарню.
Тому прошу всіх учасників дискусії про молитву за цю парафію.

Співчуваю цьому отцю і сподіваюсь, що з Божою допомогою він скоро видужає.

[Олюнька]

Погодьтеся також, що не можна запроваджувати правило про виключне Причастя настоячи, не маючи жодного документу, в якому була б зазначена та аргументована ця вимога, а посилаючись виключно на слова Єпископа. Тим паче, на скільки мені відомо, священники ніколи й не посилаються на Єпископа у цьому питанні, а традиційним аргументом є те, що так заведено у храмі або те, що це притаманно східному стилю. Тобто причина не стільки духовна, скільки традиційна...

А однією з причин могло бути те, що ті церкви, де причащають навколішки, підгорецькі і ковпаківці вважають своїми і подають їх адреси на своїх сайтах, постійно агітують тих отців на бунт.

[solist-vokalist]

Погодьтеся також, що не можна запроваджувати правило про виключне Причастя настоячи, не маючи жодного документу, в якому була б зазначена та аргументована ця вимога, а посилаючись виключно на слова Єпископа. Тим паче, на скільки мені відомо, священники ніколи й не посилаються на Єпископа у цьому питанні, а традиційним аргументом є те, що так заведено у храмі або те, що це притаманно східному стилю. Тобто причина не стільки духовна, скільки традиційна...

А однією з причин могло бути те, що ті церкви, де причащають навколішки, підгорецькі і ковпаківці вважають своїми і подають їх адреси на своїх сайтах, постійно агітують тих отців на бунт.

Звідки така інформація??? Давайте не пов'язувати причастя навколішки з підгорецькими і ковпаком, адже причащали на колінах у більшості таких церков ще до появи підгорецьких і Ковпака. І кого ви знаєте зі священиків, щоб почав бунтувати???

[Мaлuй]

А однією з причин могло бути те, що ті церкви, де причащають навколішки, підгорецькі і ковпаківці вважають своїми і подають їх адреси на своїх сайтах, постійно агітують тих отців на бунт.

та ні, Олюнько, насправді є багато церков, де все ще причащають навколішки, зокрема це поширено у оо.Васильян. У Львові, наприклад, церква св.Андрія.
Але справа не в тому! там де в церкві прийнято приймати причастя на колінах і священики, що там служать, погоджуються з цією практикою, то думаю проблем нема. Тут мова йде, швидше, про церкви, де основна маса вірних приймають Причастя стоячи, а якісь дві-три бабусі здіймають гвалти, щоб їх причащали на колінах.

[Олюнька]

Звідки така інформація??? Давайте не пов'язувати причастя навколішки з підгорецькими і ковпаком, адже причащали на колінах у більшості таких церков ще до появи підгорецьких і Ковпака. І кого ви знаєте зі священиків, щоб почав бунтувати???

Не знаю чи хтось бунтував, але те що вони постійно перебувають під тиском, то факт.
Бачила особисто десь рік тому на сайті ковпаківців перелік "потенційних однодумців".

[сергій]

Кажуть мудрі люди, що ще царська охранка придумала, як розсварити греко-католиків: внести між них поділ на латиноманів та москофілів (восточників). І виглядає шо Москві це добре виходить.
Ми вдаємося в непотрібні дискусії довкола того чи тре причащатися на колінах чи на стоячи, чи вживати слово "православні" у відправах чи ні і тому подібне. Тратимо свою енергію, вносимо розбрат на основі зовсім другорядних питань.
Апостоли причащалися в напів лежачому положені, перші християни на стоячи, в середніх віках з"явилася практика на колінах. Хіба це так важливо? Хіба не важливіше чи людина споживає Тіло чи тільки "мокрий хлібчик"? Може варто перестати загострювати увагу на речах другорядних, а почати звертати більше уваги на головне - чи людина свідомо приступає до Святих Таїнств, чи вона дійсно живе, або принаймні, старається жити з Богом?

[Кенгуру]

Даю ще раз пропозицію: відкриймо молитовники (тексти) Святої Літургії Івана Золотоустого і попробуймо там знайти відповідь по даній темі. Найкращий доказ у молитві (у Святій Літургії). Ми ж не задаємо питання коли Церква дала закон до молитви ОТЧЕ НАШ, що треба прощати винуватцям нашим. Це вже є чорне по білому. Тому ні Папа ні Патріархи це законами ніколи не потверджували - це є зрозуміле. То чому ми шукаємо ще якогось церковного закону, щоб нам описував Святу Літургію? У ній самій все гарно описане і пояснене. Тож читаючи Святу Літургію малюється перед нами наша історія спасіння яка все ж таки окреслюється і завершується образом ікони Воскресіння. (Чи ми її бачили?....) Ісус - Бог у небесному сяйві піднімає Адама і Єву, тобто нас, зі стану пригніченості, зі стану гріху, коли ми були (зауважте це є минулий час) недостойними навіть дивитись і стояти перед ним (далі залишаю за вами, читайте Святу Літургію)
Пізнаючи і розважаючи над текстами Святої Літургії, ми будемо свідоміше приступати до Святих Таїнств (так підказує Сергій). Будемо знати як ми молимось: згідно молитовника чи ні.

[о.Олег]

Погодьтеся також, що не можна запроваджувати правило про виключне Причастя настоячи, не маючи жодного документу, в якому була б зазначена та аргументована ця вимога, а посилаючись виключно на слова Єпископа. Тим паче, на скільки мені відомо, священники ніколи й не посилаються на Єпископа у цьому питанні, а традиційним аргументом є те, що так заведено у храмі або те, що це притаманно східному стилю. Тобто причина не стільки духовна, скільки традиційна...

А однією з причин могло бути те, що ті церкви, де причащають навколішки, підгорецькі і ковпаківці вважають своїми і подають їх адреси на своїх сайтах, постійно агітують тих отців на бунт.

оп-па: а моя адреса там є? (с.Полянка Пустомитівського району Львівської області)

[vitalko]

Спростування інформації, яка прозвучала в ЗМІ, в тому числі деяких релігійних ЗМІ, щодо нібито наказу Папи Венедикта ХVI про приймання Святого Причастя на колінах.

Інформаційна агенція УНІАН [09.08.2009, 16:01] у своїй інформації "Католики ставатимуть на коліна під час причастя" передрукувала з російського інтернет-порталу "Портал Credo.Ru" інформацію від 7 серпня 2009, 15:36: "Папа Бенедикт XVI призвал католиков становиться на колени во время причастия".

"Портал Credo.Ru" в свою чергу передрукував цю інформацію з американської газети "News Blaze", від 1 серпня 2009 р.: "Pope Benedict to Catholics: Kneel For Communion" ("Папа Бенедикт до католиків: Встань на коліна перед Причастям" - укр.). Там цю статтю надрукував автор David Martin (e-mail: [email protected]).

За Вікіпедією: Доктор Дейв Мартін є американським християнським євангелістом, надхненний оратор, а також співзасновник-пастор Ультимативної Живої Церкви, чия штаб-квартира базується в Орландо, штат Флорида. Мартін, родом з Техасу, є також автором декількох книг, таких як "Сила Фавор" і "Створення Ультимативного Життя".

Мартін є також співзасновником і президентом "Дейв Мартін Інституту Чемпіонів", інституту, який наказує людям про те, як домогтися успіху в життя через такі теми, як управління часом, прийняття рішень та постановка завдань для себе.

Телевізійні програми Мартіна, "Ультимативне життя", регулярно з'являються на Trinity Broadcasting Network (TBN), Daystar Television Network, а також в безлічі інших християнських телевізійних мереж.

Мартін, його дружина Крістіна (також співробітниця штаб-квартири пастора цієї церкви) і їхні діти живуть в Орландо.

David Martin у своїй статті використовує слова Святішого Отця Венедикта ХVI, вирвані з контексту проповіді, яку Папа виголосив 22 травня 2008 в часі святкування урочистостей Пресвятої Євхаристії у Базиліці Святого Івана (Лятеранум) в Римі (HOMILY OF HIS HOLINESS BENEDICT XVI. Square in front of the Basilica of Saint John Lateran, Thursday, 22 May 2008, польська версія - тут).

Папа зокрема говорить:
"Odkrywamy tu znaczenie trzeciego podstawowego momentu Bożego Ciała: adorowania Pana na klęczkach. Adoracja Boga Jezusa Chrystusa, który stał się chlebem łamanym z miłości, jest najbardziej skutecznym i radykalnym środkiem przeciwdziałającym wszelkiej, dawnej i współczesnej, idolatrii. Klęczenie przed Eucharystią jest wyznaniem wolności: ten kto klęka przed Jezusem, nie może i nie powinien korzyć się przed żadną władzą ziemską, bez względu na jej siłę. My chrześcijanie klękamy tylko przed Bogiem, przed Najświętszym Sakramentem, ponieważ w Nim, jak wiemy i jak wierzymy, jest obecny jedyny prawdziwy Bóg, który stworzył świat i tak go umiłował, że dał swego Jednorodzonego Syna (por. J 3, 16). Korzymy się przed Bogiem, bo On pierwszy pochylił się nad człowiekiem, jak Dobry Samarytanin, aby mu pomóc i przywrócić życie, i uklęknął przed nami, by umyć nasze brudne nogi. Adorować Ciało Chrystusa znaczy wierzyć, że tu, w tym kawałku chleba, jest rzeczywiście Chrystus, który nadaje prawdziwy sens życiu, zarówno ogromnemu wszechświatowi, jak najmniejszemu stworzeniu, całym ludzkim dziejom i najkrótszemu nawet życiu. Adoracja jest modlitwą, która jest przedłużeniem liturgii i komunii eucharystycznej, i z której dusza wciąż czerpie pokarm: żywi się miłością, prawdą, pokojem; żywi się nadzieją, ponieważ Ten, przed którym się korzymy, nie sądzi nas, nie przygniata, lecz wyzwala i przemienia.

В перекладі:
"Тут ми виявляємо зміст третього важливого моменту Божого Тіла: адорація Господа на колінах. Адорація Бога Ісуса Христа, який став хлібом, ламаним з любові, є найбільш ефективним і радикальним засобом протидії будь-яким, давнім і сучасним ідолопоклонствам. Клячання перед Євхаристією є визнанням свободи: той, хто стає на коліна перед Ісусом, не може і не повинен коритися перед будь-якою земною владою, незалежно від її сили. Ми, християни, стаємо на коліна тільки перед Богом, перед Найсвятішим Таїнством, тому що в ньому, як ми знаємо, і ми віримо, присутній один істинний Бог, що створив світ і так його полюбив, що дав Сина Свого Єдинородного (пор. Ів. 3, 16). Коримося перед Богом, тому що він перший нахилився над людиною, як добрий самаритянин, щоб допомогти йому і відновити життя, і став на коліна перед нами, щоб вимити наші брудні ноги. Адоруємо Тіло Христове, щоб вірити, що тут в цьому шматочку хліба, дійсно є Христос, який дає справжній сенс життя, як величезному всесвіту, так і найменшому створінню, всій людській історії і навіть найкоротшому життю. Адорація є молитвою, яка є продовженням Євхаристійної Літургії і Причастя, з якої душа завжди отримує свою поживу: живиться любов'ю, правдою, миром, живиться надію, тому що Той, перед яким коримося, не судить нас, не пригнічує, але звільняє і перемінює."

В даній проповіді Папа говорить про Адорацію Найсвятіших Тайн, яку всі католики звичайно чинять клячучи. Але Адорація і Святе Причастя - два різних у часі і змісті моменти Богопочитання. Адорація - це молитва, яка відбувається поза Літургією або після Літургії і Святого Причастя.

Святе Причастя - є прийманням Найсвятіших Тайн Тіла і Крові Христових в часі Святої Літургії. Святе Причастя (Eucharistic communion) є вершиною Святої Літургії.

Святіший Отець чітко розрізняє Адорацію - Adoration і Святе Причастя - Eucharistic communion.

"Adoration is prayer that prolongs the celebration and Eucharistic communion and in which the soul continues to be nourished: it is nourished with love, truth, peace; it is nourished with hope, because the One before whom we prostrate ourselves does not judge us, does not crush us but liberates and transforms us".

Однак, Девід Мартін вириває слова Папи з контексту всього свята Пресвятої Євхаристії і трактує їх як необхідність клячання в часі приймання Святого Причастя, тобто підмінює поняття Adoration та Eucharistic communion.

Мовою оригіналу: ("News Blaze", від August 01,2009)
Pope Benedict to Catholics: Kneel For Communion
Pope Benedict XVI does not want the faithful receiving Communion in their hand nor does he want them standing to receive Christ in the Blessed Sacrament.
The Holy Father's reasoning is simple: "We Christians kneel before the Blessed Sacrament because, therein, we know and believe to be the presence of the One True God." (May 22, 2008).
According to the pope the entire Church should kneel in adoration before God in the Eucharist. "Kneeling in adoration before the Eucharist is the most valid and radical remedy against the idolatries of yesterday and today" (May 22, 2008).

В перекладі:
Папа Бенедикт до католиків: Встань на коліна для Причастя
Папа Бенедикт XVI не хоче, щоб вірні приймали Причастя в руки, він не хоче, щоб вони стоячи отримували Христа в Святому Причасті.
Міркування Святого Отця прості: "Ми, християни, клячимо перед Святим Причастям, оскільки в ньому, ми знаємо і віримо у присутність Єдиного Істинного Бога." (22 травня 2008 р.)
За словами Папи вся Церква повинна стати на коліна в Адорації перед Богом у Євхаристії. "Клячання на колінах у адорації перед Євхаристією є найбільш дійсним і радикальним засобом проти ідолопоклонства вчора та сьогодні" (22 травня 2008 р.) (переклад - наш) - пише Девід Мартін.

Портал "Портал Credo.Ru" в свою чергу пише: "Действия Бенедикта XVI соответствуют 2-тысячелетней традиции христианства и направлены на то, чтобы вернуть любовь и уважение к Евхаристии, которая в последнее время для многих стала объектом для насмешек. А также на то, чтобы не дать возможности членам разнообразных сатанинских культов, получив причастие в руки, унести его с собой, а затем использовать для совершения своих ритуалов."

Дійсно, Святіший Отець прагне зберегти двохтисячолітню історію християнства і повернути любов і повагу до Пресвятої Євхаристії, однак, ніколи Папа Венедикт ХVI ніколи не зобов'язував Католицьку Церкву приймати Святе Причастя на колінах.

На жаль, сучасна журналістика не шукає першоджерел чи офіційних коментарів уповноважених осіб, а користає неперевіреними джерелами. Тим більше, шкода, що церковні чи релігійні мас-медіа подають подібну неперевірену інформацію (фактично, плітки - перекручення, передані від одної особи через другу до третьої і четвертої).

Надіємося, що ця інформація допоможе християнам усвідомити не просто форму Причастя - стоячи чи клячучи, але відчути суть Таїнства Пресвятої Євхаристії Тіла і Крові Христових - приступання до Святості Бога, Який Єдиний є Святий, але Своєю Любов'ю освячує кожного, хто "з вірою і любов'ю приступає" (пор. - виголос священнослужителя перед Святим Причастям вірних - літургія св. Івана Золотоустого). Воскреслий Христос, який є Хлібом Життя, дарує Себе тим, хто вірить Йому - дарує життя вічне і Спасіння.

Тому молимося, щоб Воскреслий Христос Господь наш просвітив світлом Божої Правди кожну людину, в тому числі і всіх тих, хто свідомо чи несвідомо спричинився до перекручення слів Святішого Отця і Правди Божої.



http://www.christusimperat.org/uk/node/20871

[Кенгуру]

ВІТАЛКО - МОЛОДЕЦЬ і дякую

[ola]

На жаль, сучасна журналістика не шукає першоджерел чи офіційних коментарів уповноважених осіб, а користає неперевіреними джерелами. Тим більше, шкода, що церковні чи релігійні мас-медіа подають подібну неперевірену інформацію (фактично, плітки - перекручення, передані від одної особи через другу до третьої і четвертої).

дійсно шкода.
Дякую за узагальнену інформацію

[solist-vokalist]

Я так і не зрозумів, хто спростував ту інформацію, що була подана у ЗМІ. Жоден церковний посадовець, на скільки я знаю, цю інформацію не спростовував, як не спростовували і жодні ЗМІ, що цю інформацію подавали.

Ви тут виклали лише власні міркування і деякі факти, які і без того давно відомі або ні про що нам не говорять.

Офіційного документу, який би зобов'язував нас приймати причастя на колінах схоже ще немає. Однак Папа таки закликав приймати причастя усім християнам саме на колінах, про що і повідомили ЗМІ.

[ірця123]

щодо Святого Причастя на колінах. Думаю,слід виявляти послух священикові у цьому питанні. Якщо священик каже причащатись стоячи, то слід його слухати, на то він і священик. думаю Богові приємніше послух ніж волевиявлення кожного. однакзавжди усвідомлювати, що саме Бога приймаємо і упокоритись , духовно, якомога більше. Мала я у своєму житті один випадок. були ми на реколекціях монашої спільноти католиків. реколекції робились для молоді, здебільшого невіруючої, або, як вони самі себе називають "віруючі, але непрактикуючі". Отож, там під час літургії всі стояли навколо престолу, грали на гітарі, співали, потім причащались руками... ми, українці, були "в шоці". в результаті, сумніваюсь, що хтось із запрошених на реколекції молодих людей якось наблизився до Бога. Хоча, не мені судити, але, після того випадку маю чітку позицію: хай краще в церкві залишиться 5 вірних, які дійсно прагнуть жити по-християнськи, аніж 55, які самі не знають що там роблять. колись чула, не знаю чи достовірна інформація, що в США є священик, який, для того, щоб наблизити церку до людей, причащає кока-колою.. ми маємо вважати, щоб Церква з її таїнствами не стала "вертепом розбійників".

[romanm]

Хм, а послух я маю приймати в усьому? Ми ж не монахи, де дають обіти послуху. Тут треба відрізняти питання віри і обрядовості. Бо коли не причащають тому, що хтось клякає, ну це не нормально.

Послух, не значить -наказ, як в армії. Так що ліпше хай би священики зважали на внутрішнє, а не на зовнішнє. Імхо.

[ірця123]

Бо коли не причащають тому, що хтось клякає, ну це не нормально.

Згідна.
Але, що робити коли кожен захоче якось по-своєму. в кожній церковній громаді є такі активісти, здебільшого звичайні прихожани, які завжди "знають як краще" служити Службу Божу, сповідати, причащати і т.д.
практично в кожній релігійній книжці знахджу твердження, що послух-наймиліший Богові.

[romanm]

Бо коли не причащають тому, що хтось клякає, ну це не нормально.

Згідна.
Але, що робити коли кожен захоче якось по-своєму. в кожній церковній громаді є такі активісти, здебільшого звичайні прихожани, які завжди "знають як краще" служити Службу Божу, сповідати, причащати і т.д.
практично в кожній релігійній книжці знахджу твердження, що послух-наймиліший Богові.

Богу, а не попові, приймати життя без нарікань:) Взагалі священик, нпр. на сповіді, це вухо без пам яті.Тобто священик не тільки не повинен згадувати що йому говорили, але також немає права діяти згідно тої інфи яку він отримав на сповіді. А духівництво - не обов язкова річ. Маю наувазі, що сповідь, не значить духовний провід.

[ірця123]

не зовсім зрозуміла відповідь....

[romanm]

не зовсім зрозуміла відповідь....

Мав на увазі, що я, особисто, взагалі не розумію проблеми стосовно позицій людей в храмі, особливо Причастя. Послух Богу - не значить послух священику. Отже, повторюся: ліпше священикам провадити духовну роботу, а яким чином (стоячи чи клянчучи)приступає людина до Причастя, це вже другорядна річ.

[ljubomyr_ps]

Богу, а не попові, приймати життя без нарікань:)

Протестанти би Вам потиснули з подяки руку. Зустрічав і я людей які говорили «та що мені той Священник (по Вашому піп), я добре знаю Біблію всі приписи церковні»… і т.п. а потім згордівши покидали Церкву і йшли в Свідки Єгови… То що, винуватий Священник чи «попи»… Та самолюбство людське й непослух! Лукавий частенько користується нашою зарозумілістю (псевдо мудрістю, начитаністю і т.п.), щоб нас звести на манівці бунту й непослуху.

Взагалі священик, нпр. на сповіді, це вухо без пам яті.Тобто священик не тільки не повинен згадувати що йому говорили, але також немає права діяти згідно тої інфи яку він отримав на сповіді. А духівництво - не обов язкова річ. Маю наувазі, що сповідь, не значить духовний провід.

А як на рахунок повчання чи настанови Пастиря при сповіді - чикраще було б просто тупо визнати гріхи й дістати розгрішення… може дехто так би й хотів не чути слів повчального докору й настанов Душпастиря…

[ljubomyr_ps]

не зовсім зрозуміла відповідь....

Мав на увазі, що я, особисто, взагалі не розумію проблеми стосовно позицій людей в храмі, особливо Причастя. Послух Богу - не значить послух священику. Отже, повторюся: ліпше священикам провадити духовну роботу, а яким чином (стоячи чи клянчучи)приступає людина до Причастя, це вже другорядна річ.

При усій повазі тута Ви вже пішли задалеко… Священник є слуга Божий і без послуху Священника не буде послуху Богові!

[Мaлuй]

Отже, повторюся: ліпше священикам провадити духовну роботу, а яким чином (стоячи чи клянчучи)приступає людина до Причастя, це вже другорядна річ.

Отже, деколи краще жувати... аніж говорити таку єрунду.

[Мaлuй]

Я так і не зрозумів

не думаю, що хтось здивований.
п.с. да уж... тупість - це біда!

[solist-vokalist]

Абсолютний послух має бути саме у монахів, але аж ніяк не у мирян. Далеко не завжди, на жаль, священники виступають авторитетами, або генераторами хороших порад. В нас чомусь свідомо вимальовується образ християнина, який має бути мовчазною овечкою і у всьому безапеляційно слухати священника. Я розумію, що з такими приємніше мати справу... з таким, який , не докуповуватиметься до істини, мовчатиме коли бачитиме зверхність та несправедливість зі сторони священика.

[solist-vokalist]

Треба мати гідність душі, і не мовчати, коли її принижують, чи то світська людина чи то священник. Якщо отець показує свою зверхність і не дає тобі причастя, то не можна мовчати, а боротися за свої права та переконання. Не ми слуги священиків, а вони наші, хоч нам і намагаються нав'язати зворотнє.

[solist-vokalist]

Я так і не зрозумів

не думаю, що хтось здивований.
п.с. да уж... тупість - це біда!

Саме тому я Вам і співчуваю.... Оскільки красиво поданий заголовок повідомлення аж ніяк не відповідає змісту викладеного у тексті... просто часто хочемо бачити те, чого немає насправді... Тому не треба маніпулювати свідомістю. А якщо Ви не вмієте спілкуватися ніяк інакше крім образ - то це вже Ваша особиста проблема.

[romanm]

Протестанти би Вам потиснули з подяки руку. Зустрічав і я людей які говорили «та що мені той Священник (по Вашому піп), я добре знаю Біблію всі приписи церковні»… і т.п. а потім згордівши покидали Церкву і йшли в Свідки Єгови… То що, винуватий Священник чи «попи»… Та самолюбство людське й непослух! Лукавий частенько користується нашою зарозумілістю (псевдо мудрістю, начитаністю і т.п.), щоб нас звести на манівці бунту й непослуху.

Не зовсім зрозумів причому тут протестанти, я що, говорю тільки про "Сола скріптура"?Я настоюю на тому, що я не зообов язаний послухом священику, чому? Тому, що треба розділяти 2 речі, сповідь, і духовний провід.

Я зообов язаний послухом Церковному магістеріуму а не кожному священику тільки через те, що він священик. Повірте, я в своєму житті бачив таких "велетнів духа" що людей зводили на манівці своїми вимогами послуху. Священик є тільки посередником між Богом і мною, в строгому смислі і баста.
Якщо я, наприклад, не приймаю об яви Меджугор є, я не даю послуху Церкві і грішу? Подумайте! Я Вам скажу навіть більше, католик не зообов язаний вірити навіть в обяви Фатіми, наприклад, і це не буде йому гріхом.

А як на рахунок повчання чи настанови Пастиря при сповіді - чикраще було б просто тупо визнати гріхи й дістати розгрішення… може дехто так би й хотів не чути слів повчального докору й настанов Душпастиря

Це не є обов язковим, повчання і настанови. Нам треба спочатку зрозуміти що таке сповідь а що таке духівництво - суть 2 різні речі. Священик не зообов язаний давати мені докори і настанови, т.як я сповідаюся не йому, а Йому.

[romanm]

Отже, повторюся: ліпше священикам провадити духовну роботу, а яким чином (стоячи чи клянчучи)приступає людина до Причастя, це вже другорядна річ.

Отже, деколи краще жувати... аніж говорити таку єрунду.

Прівєтствую, і де тут єрунда? Апостоли взагалі лежали на тайній вечері. І що, чого ж не скандалізуватися з такого?! Або ти говориш аргументовано, або мені твої розмови слєгка не в тему, без образ. Дай мені аргументацію, що Причастя стоячи дійсне, а на колінах нє. Або аргументуй мені що дійсність залежить від послуху першому - ліпшому батюшці, до яких в мене повага і шана. І не більше. Бо нічого такого, священикам, не дається(крім особливої благодаті) в мозги, чого ми би не мали.



Проблема в тому, що часто, наші думки, підміняємо їх що це наука Церкви, але це не завжди так. На щостя.

Зрештою. Тут є отці, якщо я неправий, і вони мені на це вкажуть, признаю свою не правоту. Але повторюся:

1. Я зообов язаний послуху Вчительству Церкві, а це не значить кожен священик. Якщо я, добровільно прошу когось, щоби він став моїм духівником, цей священик може давати мені поради, але я НЕ зообов язаний його Слухати навіть в цій ситуації!!
2. Сповідь зовсім інша річ. Не обов язково, говорив вище, священик має мені щось говорити, бо сповідаюсь я не йому, а Богу. Священик(повторюся) - вухо без пам яті.

3. Дісність причастя не залежить як я Його приймаю, чи стоячи чи лежачи(хворі) чи сидячи, чи на колінах. Залежить від мого внутрішнього стану і це важливо! А якщо хтось, на перше місце ставить обряд(чи це обряд?!) і відмовляє в Причасті бо хтось клякнув, такого батюшку треба суспендувати на деякий час, щоби не ставив себе на місце Бога.

Амінь. Ось мої думки.

[Мaлuй]

Отже, повторюся: ліпше священикам провадити духовну роботу, а яким чином (стоячи чи клянчучи)приступає людина до Причастя, це вже другорядна річ.

Отже, деколи краще жувати... аніж говорити таку єрунду.

Прівєтствую, і де тут єрунда?

Єрунда тут в тому, що ти постійно намагаєшся прирівняти непорівнювані речі. А це вже щонайменше нечистоплотна гра... варіанти два: 1) ти справді не розумієш, про що йдеться; 2) ти з наміром намагаєшся щось доказати через речі, які в принципі тут ніхто не зачіпає;
ми говоримо про прийняття Причастя і основна нитка роздумів, чи доречно людині пхатися до Причастя навколішки, якщо вся громада приймає Причастя настоячи. А ти починаєш якісь не в тєму роздуми про дух.роботу священиків! Прийняття Причастя "хто як хоче" - стоячи, сидячи, лежачи, клячучи приведе до мішанини під час Служби, а наш Бог "є Богом порядку, а не хаосу" -- до чого тут твої роздуми? Ти або намагайся вклинись в тему і осягнути про що мова, або вже краще не дописуй, щоб не відводити дискусію в сторону!

[Мaлuй]

Саме тому я Вам і співчуваю.... Оскільки красиво поданий заголовок повідомлення аж ніяк не відповідає змісту викладеного у тексті... просто часто хочемо бачити те, чого немає насправді... Тому не треба маніпулювати свідомістю. А якщо Ви не вмієте спілкуватися ніяк інакше крім образ - то це вже Ваша особиста проблема.

шановний, та Ви просто не розумієте різниці між Причастям і Адорацією -- про що з Вами можна вести мову? Папа не говорив про Причастя під час Меси, але про Адорацію! невже справді ніяк не осилите цієї різниці?