...особливо до дорослої красивої доньки.
То вже взагалі цирк якийсь.
Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor
...особливо до дорослої красивої доньки.
Zolotce писав:І тут з Вами погоджуюсь. Але не всі такі свідомі в 20-25 років, щоб не помилитись. Я, наприклад в 23 роки зовсім була не готова до сім"ї але ж любила, і як в 26 років коли мене просили заміж , то задумалась. Про сім"ю , про стосунки, про життя, тоді молилась щоб Бог дав мені знак чи це моє... і тоді мені як ніби відкрились очі, почуття поступово згасало, таке враження ніби пелена з очей впала (ні, людина була дуже хороша але я хотіла для себе переконатись), і за це не перестаю дякувати Богу, але ж багато є таких що як "в омут з головою"
Не може бути розлучення, через те, що пройшла любов, це не любов пройшла, це закоханість минула (впала пелена з очей).
vitalko писав:Якби ж то молоді не спали разом до одруження, то наскільки легше було б цей вибір зробити і не помилитися. Тоді б ця закоханість минала набагато швидше, але на жаль так не є, тому і стільки розлучень, і проблем. Бо думають, що пристрасть - це любов, а воно так не є. Любов це не почуття а свідомий вольовий вчинок, нсмд.
прочанка писав:ми теж молодими одружились (студентами)і вже відсвяткували - 20років.
Сказати, що ті роки дались легко... Звичайно, ні... Навіть, дуже нелегко, але компроміс знаходився навіть у безвихідних ситуаціях, коли думалося, ВСЕ... більше не можу. Але ми хотіло з того якось вийти.
є ситуація, коли - людина не йде на контакт.
моя сестра теж була дуже налаштована на секс тільки після шлюбу...
але коли обидвоє не хочуть тут вже нічим не допоможеш
vitalko писав:Один монах на реколекціях говорив що любов потребує зобов"язання, не сьогодні хочу а завтра не хочу, а взяв на себе обов"язок перед Богом, то беру і несу, і роблю все можливе щоб цей дар(шлюб) зберегти і розвинути. Від християнства не можна відпочити. Як вже взяв ту ношу то мусиш йти до кінця. Тільки от зрозуміти це треба, і якраз біда в тому що люди не хочуть розуміти, а шукають легших шляхів.
Olya писав:vitalko писав:Один монах на реколекціях говорив що любов потребує зобов"язання, не сьогодні хочу а завтра не хочу, а взяв на себе обов"язок перед Богом, то беру і несу, і роблю все можливе щоб цей дар(шлюб) зберегти і розвинути. Від християнства не можна відпочити. Як вже взяв ту ношу то мусиш йти до кінця. Тільки от зрозуміти це треба, і якраз біда в тому що люди не хочуть розуміти, а шукають легших шляхів.
Апостол Павло у своїх посланнях писав "..Носіть хрести один одного" , тобто допомагайте один одному у їх стражданнях. Якщо ми маєм допомагати чужим людям, що нас оточують, то як ми б мали допомагати рідним, хто біля нас (чоловіку, дружині)...
Ісус казав візьміть свій хрест і йдіть за мною. Якщо спільне подружнє життя стало своєрідним хрестом, то чи маєм право ми відкидати його, того хреста за який ми потім, напевно, будем давати відповідь, чи з любов"ю і терпінням ми несли його. І який хрест буде легшим, той коли б жили разом з чоловіком (якщо просто охололи вічуття, як кажуть і він не п"яниця і садист) в повазі один до одного, чи розійшовшись жити самотньо (бо не можна одружуватись знов), бо діти повиростають і підуть від батьків... Немає такого хреста, який ми б не змогли знести , тому потрібно приймати саме наш, а не шукати собі іншого...
Для чого тоді Церква написала Канони згідно яких уневажнюють шлюб? Чому в нас стільки розлучень якщо їх не може бути? Треба тоді заборонити це все. Немає бути жодних можливостей для одруження вдруге. Ні побиття ні наркоманія ні зрада ніщо інше не має мати вагомості - це все хрест який треба нести.
І це треба постановити і зробити обовязковою науку перед шлюбом, і застановити що так має бути
vitalko писав:
Передшлюбні науки вже є, і вже обов"язкові. І на них чітко говориться, що в Католицькій церкві укладений шлюб - нерозривний, і що розлучень немає(сам проходив ).
vitalko писав:Почитайте цю гілку з початку, багато що вже було написано на цю тему.
Zolotce писав:Власне після всього прочитаного вище, я зробила такий висновок, що не може бути жодних причин для уневажнення ...
о.Олег писав:навпаки - не знаю Шлюбу, біля якого в контексті "важності" неможливо поставити знаку питання.
Zolotce писав:о.Олег писав:навпаки - не знаю Шлюбу, біля якого в контексті "важності" неможливо поставити знаку питання.
я вже нічого не розумію, але все одно дякую
Zozylka писав:Прочитала весь форум. Дуже болюча тема. Скажіть, а яка статистика зараз по шлюбам які отримують церковне уневажнення в порівнянні до тих які звернулись? Чи багато людей звертається, чи всі справи беруться до розгляду? Розумію що кожна справа дуже індивідуальна. На форумі писали, що процес уневажнення шлюбу триває роками... Чи це так?
Вова писав:Як ви знаєте що Бог з’єднав, а що ні?
Чи це такий Божий план? Якщо це план Божий тоді немає бути ніяких упереджень. Поясніть
Zolotce писав:Тоді ті діти що народились в перелюбі це не діти Божі? Чи це такий Божий план?
Zolotce писав:Я теж вважаю що потрібно відокремити "питання священнику"
Бо в мене ось яке питання...Всі говоримо що шлюб є один і на все життя (хоч існує уневажнення, і тоді можливий новий шлюб). Все інше вважається перелюбом, тобто гріхом... Тоді поясніть чому стільки випадків що чоловік (або жінка) зраджують і у чоловіка (а буває і у жінки) народжуються діти від тих з ким грішать...Діти, і це всі кажуть, БЛАГОСЛОВЕННЯ БОЖЕ... Тоді ті діти що народились в перелюбі це не діти Божі? Чи це такий Божий план? Якщо це план Божий тоді немає бути ніяких упереджень. Поясніть
viter писав:Zolotce писав:Тоді ті діти що народились в перелюбі це не діти Божі? Чи це такий Божий план?
Діти Божі - це ті, хто прийняв святу тайну Хрещення і не має значення чи народжені в перелюбі чи ні. І безумовно, погоджуюсь з vitalkoм, не може бути гріх планом Божим. Єдине, що згрішивши і народивши дитину в перелюбі, батьки відкрили себе і свою дитину на дію зла, відійшли від Бога, відмовились від Його захисту і не знати як це їм в житті обернеться (як і будь-який гріх). ІМХО.
о.Олег писав:ну - наперше не "новий Шлюб" а перший і єдиний Шлюб: уневажнення констатує факт неіснування Шлюбу (співали, молилися, бика зарізали, горілки бочку випили... - а Шлюбу не було: лише видимість, як це не прикро констатувати).
Zolotce писав: моє питання полягало в тому що якщо кожна дитинка що народжується - запланована Богом , то як тоді ті дітки що народжені в перелюбі....все таки Бог захотів щоб вони народились ?
Zolotce писав:... запланована Богом ...
Zolotce писав:... запланована Богом ...
romanm писав: Бог має свої плани на це все.
Повернутись до “Запитання-відповіді”
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість