Повідомлення gal_hn » 09 жовтня 2007, 19:24
Шановний Demetris, я цілком із Вами погоджуюся, що совість протопресвітера - це один із аспектів впливу на нього! Проте дуже часто ця совість або відсутня взагалі, або десь прихована.
Інколи ця совість зникає із зачитуванням грамоти призначення на протопресвітера! І що робити тоді?! Я особисто "знайомий" із такою особою! Для нього інші священик (до речі, з його деканату) - це не брати у священстві, а, немов, кагорта ворогів! То про яку священничу солідарність можна вести мову, адже у такому деканаті завше будуть негаразди,бо такий декан намагатиметься "прославити" будь-якого священика перед обличчям Єпископа, або просто знівелювати його особою!
Звертатися до Єпископа самотужки -це вихід, але із уст цього ж протопресвітера прозвучало: "Без мене до Владики навіть не їдьте!"...
І це тільки деякі аспекти його "протопресвітерства"...