Платонічна любов це гріх?

[halyna]

Якщо жінка у шлюбі любить іншого чоловіка, але не має з ним близьких стосунків?

[brat Martyn]

Галино, любов - це найперше дієслово. Це найбільший життєвий подвиг, праця, мета і завдання.

Якщо Ви говорите, що жінка любить чоловіка, але не живе з ним у шлюбі і на це нема надії, то така любов зводиться тільки до почуттів, а, отже, до справжньої любові їй ще дуже далеко. Натомість такі почуття до іншого чоловіка цілком можуть зруйнувати шлюб, в якому ця жінка вже живе.

Ви кажете, що ця жінка не має з тим іншим чоловіком близьких стосунків, отже, вона йому не зраджує, але якщо бути чесним, то треба визнати, що та вірність, яку ця жінка обіцяла перед Богом свому теперішньому чоловікові - це набагато більше ніж просто "не зраджувати".

[robie]

все впирається в значення слова "любов" і причин які призвели до саме такої "любові". Варінтів може бути безліч. Це може бути простим спалахом гормонів, на який немає адекватної реакції чоловіка, складностями в стосунках із чоловіком, чи елементарною закоханністю, викликаною ностальгією, або усвідомленням того, що час минає...

Я би сказав, що треба не шукати причини, не визначати чи це гріх, чи ні, а вирішувати це питання, бо з часом воно може просто перерости в серйозну проблему.

[halyna]

Як можна боротися з почуттями? Вони бувають такими сильними що важко собою керувати.Розумом все розумієш а душа страждає .Деколи плачу, що можу перед Богом не витримати таке випробування.

[robie]

Як можна боротися з почуттями? Вони бувають такими сильними що важко собою керувати.Розумом все розумієш а душа страждає .Деколи плачу, що можу перед Богом не витримати таке випробування.

Як довго у Вас це відчуття? Як часто Ви бачите цього чоловіка?

Наразі, облиште питання гріха, чи ще чогось. Спочатку потрібно розібратись, що це за почуття і на кого воно спрямоване. Може не на іншого чоловіка, а на якийсь ідеальний образ, проекція Ваших бажань?

[halyna]

Почуття виникло десять років тому, воно якось пригасилось силою а тепер спалахнуло знову. Обставини такі що цю людину я бачу майже коден день і уникнути цьго не можу.

[robie]

Почуття виникло десять років тому, воно якось пригасилось силою а тепер спалахнуло знову. Обставини такі що цю людину я бачу майже коден день і уникнути цьго не можу.

Звичайно таке не питають, але скільки років Ви у шлюбі з Вашим чоловіком? Може з самого початку була допущена помилка, при початковому виборі?

Як відноситься до Вас той інший чоловік? Які відносини з Вашим чоловіком, що Ви до нього відчуваєте? Чого Ви бажаєте: залишити Вашого чоловіка, та піти до іношого, чи щось ще? Ви закохані, чи просто захоплюєтеся тим чоловіком (бачите в ньому те, чого не вистачає Вашому чоловікові)?

Відповідати не обов'язково. Я просто задаю питання, які вважаю необхідно собі задати в такому випадку.

Дайте відповідь сама собі на ці запитання, обгрунтуйте відповідь. Я думаю Ви зможете знайти правильний вихід з цієї ситуації, і не забивайте собі голову проблемами гріха чи ще чогось. Це Ваше особисте життя, Ваше щастя та благополуччя.

У Вас є діти?

[brat Martyn]

Дайте відповідь сама собі на ці запитання, обгрунтуйте відповідь. Я думаю Ви зможете знайти правильний вихід з цієї ситуації, і не забивайте собі голову проблемами гріха чи ще чогось. Це Ваше особисте життя, Ваше щастя та благополуччя.

Не розумію, як можна будувати благополуччя на розваленому шлюбі
Єдине, що треба робити - зберігати існуючий шлюб.

[robie]

Не розумію, як можна будувати благополуччя на розваленому шлюбі
Єдине, що треба робити - зберігати існуючий шлюб.

Ну по-перше, я не пропонував щось "розвалювати". По-друге, в деяких випадках, розлучення може бути прийнятним вибором, але тільки при існуванні передумов. Тут їх, схоже, немає.

[halyna]

Не розумію, як можна будувати благополуччя на розваленому шлюбі
Єдине, що треба робити - зберігати існуючий шлюб.[/quote]

Шлюб зберегла і що з того. Діти виросли,і надалі звичайно і не думаю про розлучення,тому що мене ніхто і не зрозумів би.
Взагалі я не розумію чому у нас так треба зберігати шлюб?Я не говорю про себе він ще терпимий , але є шлюби де чоловіки просто знущаються над жінками, діти живуть в нестерпних умовах але не можуть розірвати шлюб бо це гріх.Я цього не розумію.

[brat Martyn]

"Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає" - читаємо у чині Вінчання, що взято зі Святого Письма. Також у Святому Письмі читаємо слова Христа: "Задля жорстокості сердець Ваших Мойсей дозволив Вам відпускати жінок Ваших, спочатку ж так не було" і інше.

Саме на основі цих і інших текстів у Католицькій Церкві не існує поняття розлучення. Є тільки випадки, коли Таїнство Подружжя укладено неправосильно, і якщо це довести в суді, то шлюб уневажнюється, або інакше кажучи визнається той факт, що його ніколи не існувало (при потребі можу вписати сюди тексти з канонічного права).

[brat Martyn]

Та й якщо шлюб би описувався формулою "я буду з тобою, поки мені з тобою добре", то не можливо би було говорити про шлюбну любов і тим більше про модель Пресвятої Трійці, яка через факт тої любові і особливу Божу Благодать втілюється у християнському Подружжі, як Таїнстві.

Це все вимагає у християнського Подружжя тої нерозривності, яку молоді взаємно обіцяють перед Всевишнім у Вінчанні: "Прирікаю тобі... ...і що не покину тебе аж до смерті."

[halyna]

Брате Мартине я цілком згідна з вами але це тільки в цьому випадку де двоє давали присягу і дотримуються її. А що унас виходить:жінка терпить ,дотримується присяги а чоловік робить що хоче і не думає навіть щось змінювати, бо його все влаштовує.Я вже не кажу про сім"ї де чоловіки алкоголіки і які жахи переживають діти в такій сім"ї. Я вважаю церква повинна інакше підходити до кожної сім"ї по іншому.

[brat Martyn]

Так, ще менше поспішати з уділянням Святої Тайни Подружжя.

Але зрозумійте, що дотримуватись тих обітниць є не так легко.
Досвідчені люди кажуть, що навіть якщо все дуже добре і оперто взаємно на Бозі, приходить момент, коли ті найближчі люди стають "ворогами" один одному, коли всі почуття закінчуються і здається, що вони помилились одружившись один з одним....

Але це насправді справжня можливість любити, і хто не спокушується тим станом, того подружжя кріпне з дня на день.

Не хочу говорити загально, але так всеж таки виходить, пробачте.
Ви маєте завданням перед Богом спасти свого чоловіка, Господь Вам його довірив і надіється на Вас у тій справі. І вже якщо Ви взяли на себе ту ношу, то постарайтесь його не розчарувати. Успіхів.

Прикро звичайно, коли трапляється так, як Ви кажете, але для того ж алкоголіка його жінка, яка його любить і свідома свого завдання стається палочкою виручалочкою, через яку він все таки має шанс поправитися; вона є його надією, можливо єдиною.

Даю Вам приклад: в нашому будинку жила сім"я одна. Чоловік пив більше і більше. Жінка не захотіла його терпіти і виставила його на вулицю. То була осінь. Першу зиму він прозимував в під"їзді, де була її квартира. Тотяжко описати, що з ним сталося і на кого він тоді став подібним. Весь чорний, з поглядом повним безнадії, розпачу і пустоти... На наступну зиму він замерз в нас в районі.
Не хочу нікого судити, але так виглядає, що жінка підписала йому вирок. Йому було десь 50 років. Можна довго сперечатися про те, чи повинна була жінка його терпіти чи ні, але факт є фактом: іншої людини не стало - і залишається надіятись, що Бог його прийняв.

[Ira]

Я би хотіла сказати тут в загальному, що молоді люди повинні дуже просити Бога і молитися за свого майбутнього чоловіка чи дружину, щоб знайти ту свою половинку - від Бога, щоб все було по Божій Волі. А хто зараз молиться... от тому і розлучень повно, і таке потім нестерпне все життя.
Тому потрібно нести той свій хрест, тому що іншого шляху немає, не може шлюб бути розірваний, бо прирікали обоє по волі свого серця, хіба якщо когось насильно змусили одружитись - не по волі свого серця, то такий шлюб на Небі не був укладений, Бог знає...

[halyna]

Життя насправді дуже складне і любов проходить з часом тому що подружжя не приділяють один одному увагу.Прості прояви ніжності здаються зайвими а деколи і з словами не рахуються.От ви стверджуєте що я не повинна його розчарувати,але ж він сам мене розчарував, хоч я все терплю і все заради шлюбу.
А у вашому прикладі я напевно була б така сама жорстока, і не жінка йому підписала вирок а він сам став на цю дорогу хоча мав всі шанси жити нормально.
Якщо людина не хочить сама вилізти з болота ,то дуже важко їй допомогти.
Розкажу вам одну історію.Моя молодша сестра була наркоманкою.Вона стояла вже над прірвою.Я вирішила її рятувати.Давала на службу в церкві Онуфрія,носила їй свячену воду.Все подіяло!Вона вижила і повністю змінилася у всьому.Готувалась до сповіді.Почала брати Причастя , читати Святе, письмо ходити до Церкви.
Дивлячись на неї я просто бачила як Дух перебуває у ній.Бог дав їй роботу,вона почала працювати.Цей рай був два роки.Я розуміла що рано чи пізно це пройде і тоді чи зможе вона сама боротися за себе.Не сталося.Почала знову вживати наркотики,роботу втратила, почала мене дурити що все добре , і котилася в низ. В мене руки опустилися від брехні і цинізму.Зрадила мене а ще гірше Ісуса. Знову прірва вже здається кінець:вона вся в ранах лежить не встає.І тільки тоді вона сама вирішила кинути.Зараз не вживає , але і до церкви не дуже спішить, не працює і не хоче. Кожен сам собі вибирає дорогу по якій йти.Кожній людині потрібно допомогти, якщо вона цього сама хоче . Тільки лишається молитися щоб Бог дав розум навернутися.

[brat Martyn]

От ви стверджуєте що я не повинна його розчарувати,але ж він сам мене розчарував, хоч я все терплю і все заради шлюбу.

Я це говорив щодо Господа-Бога, перед лицем якого Ви обіцяли, а не Вашого чоловіка.

А у вашому прикладі я напевно була б така сама жорстока, і не жінка йому підписала вирок а він сам став на цю дорогу хоча мав всі шанси жити нормально.

У подружжі існує спільна вина і відповідальность: тільки одного повністю це ніколи не стосується. Людина може бути слабка і хитатися, і тоді якраз від іншої половини залежить втримати подруга від падіння чи підштовхнути до прірви своєю відстороненістю, холодністю, чи ще чимось. (маленьке зусилля, яке нерідко в житті виявляється визначальним. Це як блок Литвина в сучасному складі ВР)

Як на мене, то нехай ніхто не вмиває рук, коли його подруг падає...
[Не скаже ніколи око, що рука йому не потрібна] треба відшукати в Євангелії цей текст... бо двоє - вже не двоє, а одне тіло.

[stekona]

І підійшли до нього фарисеї і, спокушаючи його, запитали: “Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якоїбудь причини?”

Він відповів їм: “Хіба ви не читали, що Творець від початку створив їх чоловіком і жінкою,

і мовив: Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом,

так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог получив, людина хай не розлучає.” Мт.19,3-6

[TorreTer]

Як не дивно, але я погоджуся з Вами Брате Мартине!
Галино, життя жінки це не лише хороші слова, приємне проводження часу, посмішки, ніжності і кохання. В один час приходить інша людина - більш успішніша, красивіша, розумніша (навіть, якщо вона і з минулого), але Ви чомусь колись вибрали саме Вашого чоловіка в подруги життя, а не того на кому Ваші почуття прокинулися в даний час. Почуття пожна корегувати. Але життя Ви будуєте тільки самі, тим більше Ви народили від Вашого чоловіка (я так зрозуміла) дитя. Які Вам ще потрібні аргументи?
А може Ви не хочете цінувати те, що Бог з ласки своєї дав Вам???
Я пам"ятаю, як нам на шлюбі священник давав науку і розповів про уділення першого його шлюбу. Тоді він пішов до старенької подружньої пари запитатися, що йому побажати подругам. Цього ж і він навчив нас: поваги і терпіння.
Колись також дивилася програму з Таїсією Повалій і вона сказала, що потрібно, як мінімум раз в 5 років закохуватися у свого чоловіка. Так я перефразую це - як мінімум раз в місяць. Знаєте чому, та все по простій причині - ми жінки і ми діємо під впливом гормонів і почуттів.
Тож не зациклюйте свою свідомість на тому що поганого є, чи було у вашому житті, краще згадайти, чому Ви вийшли заміж за цього чоловіка, чому народили, з ласки Божої, йому дитя, чому Вам важливий Ваш шлюб???
Хіба в Вас не було того прекрасного стану. коли Ви щасливою прокидалися вранці в обіймах Вашого чоловіка, переживали важкі миті Вашого життя разом і виходили зі всіх перепетій закоханими і щасливими?
Можна багато чого в житті згубити, але чи так легко все це направити???

[halyna]

Почуття пожна корегувати.

Дуже хотіла відкорегувати і вже давно,а результат вийшов навпаки.Зараз просто молюсь і вже трішки душа заспокоїлась.

[TorreTer]

А я Вам просто по-доброму заздрю, що Ви ще можете молитися. Я люблю чоловіка і благаю Бога, але не часто Він чує.
Я рада за Вас, що хоча б молитва може дати Вам якесь заспокоєння. Тож не втрачайте того порятунку і Бог зглянеться над Вашою бідою.
Всього Вам найкращого!!!

[halyna]

А я Вам просто по-доброму заздрю, що Ви ще можете молитися. Я люблю чоловіка і благаю Бога, але не часто Він чує.

Дуже вдячна Вам за слова підтримки, але і Ви не думайте що Бог вас не чує. Бог чує нас завжди і всюди і тільки він знає, що нам потрібно, щоб ми загартувалися душею. Весь цей час я молилась "Нехай буде воля твоя Господи" І все почалося напралятися, то му що Бог ніколи нам не заподіє зла. Моліться!

[TorreTer]

Зннаєте, я дуже рада за Вас. Сподіваюся у Вашу душу і серце прийде спокій. В житті буває по-різному: хтось кохає і є коханим, хтось не кохає і є коханим, а комусь доводиться кохати без відповіді. Я відношуся до першої категорії, проте, і у такому випадку не завжди є щастя. Просто життя це така річ, котру ми не можемо передбачити і прожити заново. Інколи я думаю про минуле, про пережите і запитую сама себе, чи змінила я щось би в ньому. І, повірте, я не шкодую про жодну прожиту мить, адже це був мій вибір у житті.
А Ви б хотіли щось зараз змінити??? Чи вибрали б Ви інший шлях, інше кохання, іншу сім"ю??? А звідкіля ми можемо знати, що так би було карще?
От тоді, коли буде аналіз свого минулого, тоді і можна буде говорити про те, чи є взагалі та Любов до іншого чоловіка. І радіймо життю, адже воно таке коротке. І за якусь мить ми не знаємо, чи зможемо побачити тих найрідніших нашому серцю людей

[halyna]

А Ви б хотіли щось зараз змінити???

Звичайно що ні, бо вважаю що зрадила б не тільки чоловіка але і дітей і рідних і я просто не уявляю собі життя без них.Напевно ці почуття і були для того щоб я трошки стрепенулась і знову оцінила все що досягнуто.
Недавано я пробудилась і дякувала Богу що мене оберіг від гріха, і як на душі було приємно почувати, що все як завжди і всі монотонні ранішні турботи стали для мене такими милими. І ще багато чого мені стало зрозуміло ,просто на форумі всього не описати. Бог нас завжди вчить тільки треба прислухатись і довіряти йому!
Дуже дякую всім за справжні християнські поради.

[brat Martyn]

Слава Тобі Боже наш, слава Тобі!!!

Перемогла Любов, УРА!

[лілія]

А ви коли небудь любили?

[Zolotce]

Чи тоді вірно вважати що почуття любові що виникло в мене до людини що брала шлюб але не живе з жінкою є випробовуванням на врність Богу і Божим заповідям?

[romanm]

почуття любові і любов, суть 2 різні речі:)

[o.Mykil]

"Оксана+Василь = любов до гробу", - колись ми малими жартували... Любов же багатовимірна. І назва замітки звучить узагальнено.

[malecha]

яку відповідь сподівалася почути пані Галина поставивши це питання на релігійному форумі?