Люблю читати книги св.Альфонса Лігуорі.Ось уривок з його книги "Велич і обов'язки священика", який стосується Діви Марії.
Заступництво Пресвятої Богородиці –
морально конечним
1. Тридентський Собор оголосив, що заступництво Святих корисне для людей, але воно не є конечне. Все-таки св. Тома ставить це питання: “Чи треба благати Святих, щоб заступалися за нас?” і позитивно відповідає на нього, бо Боже Провидіння вимагає, щоб люди спасалися за посередництвом Святих, бо вони допомагають нам заслужити собі ласки, потрібні для спасіння. “Божий лад у світі, – каже св. Діонисій Ареопагіт, – вимагає, щоб ті, що дальше від Бога, верталися до Нього за посередництвом тих, що близькі Йому. Святі перебувають близько до Бога, тому лад Божого Провидіння вимагає, щоб ми наближалися до Нього через них”.
Цей же Святий згодом додає: “Як отримуємо Божі добродійства через заступництво Святих, так само через Святих маємо наближатися до Бога”. Подібно висловлюються інші письменники, особливо Сильвій: “Природний закон велить зберігати встановлений Богом лад. Бог же вирішив, щоб нижчі сотворіння спасалися, благаючи помочі у вищих”.
2. Якщо ж потребуємо молитов Святих, то тим більше треба звертатися до Пресвятої Богородиці; Її молитви мають перед Богом більшу вартість, аніж благання всіх Святих. Св. Тома твердить, що Святі можуть спасти багато душ, бо Бог наділив їх великими ласками. Пречиста ж Діва може спасти всіх людей, бо вислужила собі потрібні для цього ласки: “Кожний Святий має стільки сили, що може спасти багатьох. Він був би безмірно могутній, якщо б мав стільки ласки, аби спасти всіх. Цього ніякий Святий доконати не може, але можуть це вчинити Ісус Христос і Пречиста Діва”.
Св. Бернард твердить, що через Матір наближаємося до Сина, як через Сина приходимо до Отця: “Знахіднице ласк, – звертається він до Пресвятої Богородиці, – Мати спасіння, ми через Тебе наближаємося до Сина, щоб ради Тебе прийняв нас Той, Хто, за Твоїм посередництвом, прийшов до нас”. Саме тому цей Святий каже, що через Марію отримуємо кожну ласку: “Бог віддав Марії всі добра, щоб ми знали, що Їй треба завдячувати за надію, ласку та спасіння. Вона – рай духовних потіх. Від Неї розходяться Божі пахощі, тобто ласки”. Він стверджує: “Така воля Того, хто вирішив привести нас до Себе через Марію”.
Подібний висновок можна зробити, аналізуючи усі тексти Святого Письма, котрі Церква застосовує щодо Пресвятої Богородиці. Ось вони: “Хто Мене знаходить, той життя знаходить й осягає від Господа ласку”. “Не буде розчарований, хто слухає Мене. Не чинитиме зла, хто руководиться Мною. Матиме вічне життя, хто належно розуміє Моє навчання”. Молитва “Радуйся, Царице” підтверджує це повчання. Свята Церква велить нам називати Марію своїм життям і надією: “Радуйся, наше життя і насолодо!”.
3. Ось чому св. Бернард заохочує нас вдаватись до Божої Матері з повним довір’ям про те, що отримаємо бажані ласки, бо Син не може в нічому відмовити Своїй Матері: “Будьмо певні, як звертаємося до Пречистої Діви Марії, що Син вислухає Матір”. Саме тому він заявив, що Марія – джерело нашої надії. “Діточки, – казав цей Святий, – Пресвята Богородиця – духовна драбина грішників до Бога, джерело мого довір’я і підвалина моєї надії”. Й закінчує, заявляючи, що через Марію слід благати бажаних ласк; Вона отримує, чого б не попрохала, бо Її молитви не зазнають відмови. “Шукаймо ласки, і через Марію шукаймо її, – каже він, – бо Вона знаходить, чого шукає. Її ж не може очікувати відмова”.
Св. Єфрем Сирійський ще до цього отак висловився з цього приводу: “Пречиста Діво, тільки в Тобі – наша надія!”. Подібно говорить Ільдефонс: “Божа Велич вирішила розділяти, з допомогою Марії, всі ласки, що бажає подати людям. Маріє, Тобі довірено всі скарби й прикраси ласки”. Так само думає св. Петро Даміян, кажучи: “У Твоїх руках знаходяться всі скарби Божого милосердя”. Св. Бернардин Сієнський каже: “Ти роздаєш всі ласки, тому наше спасіння – в Твоїх руках”. Подібно думають св. Іван Дамаскин, Герман, Ансельм, Антонин і багато інших учених письменників, от хоча б Сенєрі, Пуоре, Пачучеллі, Крассет, Веґа, Мендосса разом із Олександром Наталієм, що отак пише: “Бог хоче, аби ми надіялися на всяке добро від Нього через могутнє заступництво Діви Матері, якщо належно взиватимемо Її”. Так само пише отець Контенсон, пояснюючи Христові слова: “Ось твоя Мати!”. Цими словами Спаситель ніби заявив: “Ніхто не буде учасником Моєї Крові, хіба через посередництво Моєї Матері. Мої Рани – це джерела ласки, але ці ласки дійдуть до вас тільки через Марію. Учню Іване, Я так любитиму тебе, як ти любитимеш Мою Матір!”.
4. Якщо ж усі християни повинні мати набожність до Божої Матері, то тим більше набожнішими мусять бути священики. Вони мають більше обов’язків, тому потребують більшої ласки, аби осягнути спасіння. Отож, ми, священики, повинні завжди перебувати біля стіп Пречистої Діви Марії, аби благати в Неї помочі. Св. Франциск Борхія сильно переживав за витривалість у Божій ласці та спасіння тих, що не мали особливої набожності до Пречистої Діви, бо, за словами св. Антонія, “намагається літати без крил той, хто бажає ласк без заступництва Марії”. Св. Анзельм пішов дальше і навіть твердив: “Маріє, не може спастися той, хто відвернеться від Тебе!”.
Подібно писав св. Бонавентура: “Хто знехтує Нею (Марією), той помре у своїх гріхах”. Св. Альберт Великий звертається до Марії: “Загине той народ, що не служить Тобі!”. Ришард від св. Лаврентія каже: “Загине серед моря світу цього той, кого не прийме цей пароплав”. І навпаки, напевно спасеться, хто вірно служить Пресвятій Діві Марії. “Божа Мати, – каже св. Іван Дамаскин, – спасуся, як довірятиму Тобі! Нема мені чого лякатися, якщо перебуваю під Твоєю опікою, бо набожність до Тебе – зброя спасіння, яку Бог подає тільки тим, яких особливо бажає спасти”.
II
Віра у заступництво Пресвятої Богородиці
5. Погляньмо, як треба надіятися на могутність і милосердя Пресвятої Богородиці. Косма Єрусалимський називав заступництво Божої Матері не тільки могутнім, але всемогутнім. “Маріє, – каже він, – Твоя поміч – всемогутня!”. Ришард від св. Лаврентія пише: “Всемогутній Син вчинив Свою Матір всемогутньою”. Божий Син є всемогутнім за Своєю природою, бо Він – Бог. Марія ж – всемогутня з Божої ласки, бо Вона може отримати від Бога все, що попросить.
Чому так? Тому, що Марія – це найвірніше і найлюбіше Богові сотворіння. Суарес каже, що через це Бог любить Марію більше, ніж усі інші сотворіння. Св. Бригіта почула, як Христос раз отак відізвався до Своєї Матері: “Мати, благай від Мене того, чого хочеш, бо Твоє прохання не може залишитися невислуханим”. Потім Спаситель додав: “У нічому в Небі не відмовлю Тобі, бо на землі Ти в нічому не відмовляла Мені!”.
Марія – це Божа Мати, тому св. Антоній твердив, що Її молитви радше подібні на наказ, аніж на прохання, бо це молитви матері. “Молитви Богородиці – наче накази, тому мусять бути вислухані”. Ось чому св. Іван Дамаскин отак промовляє до Пресвятої Богородиці: “Царице, Ти – всемогутня, щоб спасати грішників. Тобі не треба рекомендацій перед Богом, бо Ти – Його Мати”. Св. Юрій Нікомедійський твердив, що Христос уділяє Марії все, чого б Вона не попрохала, бо хоче віддячитися Їй за те, що дала Йому людську природу: “Син так виповняє Твої прохання, ніби сплачує борг”.
Ось чому св. Петро Даміян твердив, що Пречиста Діва “не благає, але ніби наказує, як наближається до Жертовника людського примирення. Вона приступає як Пані, а не як служниця, бо Син, шануючи Її, не може в нічому відмовити Їй”. Пречиста Діва Марія вже на землі мала привілей: Син вислуховував її прохання. Св. Іван Золотоустий обговорює Маріїне прохання на весіллі в Кані Галилейській: “Не мають вина! – каже, що хоч Син назовні відмовив Їй ласки, – Жінко, що це обходить Мене або тебе? Та ж не прийшла ще година Моя! “ – все-таки вкінці однак вислухав благання Матері.
Молитви Пречистої Діви Марії виєднують великі ласки навіть зовсім пропащим грішникам, бо повага Матері допомагає їм. Св. Герман каже про це: “Маріє, Ти втішаєшся материнською повагою перед Ним, тому отримуєш пробачення навіть тим, що сильно прогрішилися. Твої молитви мусять бути вислухані, бо Бог у всьому задовольняє Тебе як Свою правдиву та Пречисту Матір”. Іншими словами кажучи, нема такого великого безбожника, якого б Марія не могла спасти своїм заступництвом, якщо хоче це вчинити. Ось чому св. Юрій, архиєпископ Нікомидії, каже: “Могутня Божа Мати, Ти така сильна, що й численні гріхи не можуть перемогти Твоєї ласкавості. Ніщо не протистоятиме Твоїй могутності, бо Твою славу Творець вважає Своєю!”. Моя Царице, – кличе Св. Петро Даміян, тобі все є можливе, бо маєш силу допомагати і спасти навіть безнадійних грішників!. “Вона може привернути надію на спасіння навіть тим, що затратили її”.
6. Як Пречиста Діва Марія може допомагати нам своїм заступництвом, так у своєму милосерді бажає спасти нас. Св. Бернард каже: “Не бракує Їй ні сили, ні охоти!”. Пресвята Богородиця зветься Матір’ю милосердя, бо милосердя велить їй любити і допомагати нам, як мати допомагає хворій дитині. Любов усіх матерів не може рівнятися з любов’ю, якою Марія любить кожного свого почитателя, який доручає себе Їй. Ось чому Святе Письмо прирівнює Її до чудового оливкового дерева: “Немов маслина ота на рівнині пишна”. “Стоїть Вона серед поля, – каже кард. Гуґон, – щоб усі могли бачити Її та звертатися до Неї”. З оливкового дерева отримуємо олію (олія – символ милосердя), якщо роздушуємо його маслини (плоди). Подібно і Пресвята Богородиця також уділяє милосердя кожному, хто звертається до Неї.
Блаж. Амадей твердить, що наша ласкава Цариця в Небі невпинно молиться за нас: “Премогутня і преблагословенна Діва завжди стоїть перед Божим троном і заступається за нас”. А преп. Беда вже давно так писав про роль Божої Матері: “Марія стоїть перед Своїм Сином та безперестанку молиться за грішників”. Св. Бернард запитує, чи щось інше, крім милосердя, може видобутись із джерела милосердя? “Хіба щось інше, ніж милосердя, випливає з джерела милосердя?”. Св. Бригіта почула, як Христос отак відізвався до Марії: “Мати, прохай у Мене, чого тільки бажаєш!”. Тоді Божа Мати відказала: “Прошу помилування для бідних грішників!”. Сину, – ніби сказала Марія, – Ти зробив Мене Матір’ю милосердя, тому благаю милосердя для бідних грішників. Св. Бернард каже, що велика любов Божої Матері змушує Її виявляти милосердя до всіх людей: “Превелика любов зробила Її боржником мудрих і немудрих. Ось чому Вона відкриває скарби милосердя, щоб усі люди могли мати користь з Її милосердної повноти”.
7. Св. Бонавентура каже, що не бачив Божої справедливості, а тільки саме милосердя, як поглянув на Божу Матір, бо Господь зробив Її милосердною, аби допомагала бідним душам: “Царице Моя, бачу одне тільки милосердя, як погляну на Тебе, бо для нужденних душ Ти стала Божою Матір’ю. Ось чому Бог дав Тобі завдання виявляти милосердя до них”. Св. Лев твердив, що Пречиста Діва Марія така милосердна, що слід називати Її самим милосердям: “Марія така милосердна, що заслуговує, щоб Її називали милосердям”. Хто ж після Ісуса, – кличе Св. Герман, – так сильно дбає про нас, як Ти – Мати Милосердя? Хто, крім Твого Сина, так, як Ти піклується людським родом? Ось чому Твоя опіка більша, ніж ми можемо зрозуміти її”.
Св. Авґустин отак висловився про Пресвяту Богородицю: “Слід визнати, що Ти єдина опікуєшся нами в Небі”. Цей Святий пише, що це правда, що всі Святі бажають нашого спасіння. Проте слід визнати, що тільки Ти – Божа Мати, дійсно любиш нас і дбаєш про нас, як це видно з того, що невпинно допомагаєш нам з Неба і наповняєш ласками, які безперестанку виєднуєш нам. А св. Герман додає: “Марія відчуває, що ніколи забагато не боронить нас”. Це правда, що Вона завжди молиться і ніколи не перестає молитися за нас.
8. Бернардин Бустійський каже, що Божа Мати сильніше бажає подавати нам ласки, ніж ми прагнемо отримувати їх: “Сильніше хоче чинити добро і подавати ласки, ніж ти бажаєш приймати їх”. Як наш супротивник, диявол, завжди ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти, так Пречиста Діва Марія шукає, кого б спасти.
“Вона ходить і шукає, – каже згаданий автор, – кого б спасти”. Хто ж отримує ласки від Божої Матері? Кожний, хто бажає їх. Одна свята душа написала: “Вистачає звернутися по ласку до Пречистої Діви Марії, щоб отримати її!”. Св. Ільдефонс твердив, що ми повинні благати Божу Матір, щоб Вона молилася за нас, бо може Своїми молитвами випросити нам більше ласк, ніж ми могли б собі бажати: “Вона буде побожніше молитися за мене, ніж я сам можу молитися, і виєднає мені більше ласк, ніж я наважився б прохати”.
Чому ж багато хто не дістає ласк від Божої Матері? Тому, що не бажає їх. Не бажає ласки той, хто не хоче зректися якогось матеріального зиску або придусити якесь непристойне почуття, тому навіть не прохає подібної ласки, хоч, напевно, отримав би, якщо б попрохав її в Марії. Бідний і нещасний той, заявила Божа Мати св. Бригіті, хто з власної вини загруз в своїх гріхах, хоч так легко міг би удатися до Неї: “Буде нужденним той, хто не звертається до Мого милосердя, хоч так легко може це вчинити!”. Настане колись час, що він схоче це вчинити, але вже буде запізно!!!
9. Ах, не виставляймо себе на цю страшну небезпеку! Навпаки, завжди звертаймося до Божої Матері. Вона вислуховує кожного, хто тільки прийде до Неї. Людвик Блосій каже: “Марія така ласкава, що нікого не відсилає від себе засмученим”. Ришард від св. Лаврентія зазначає, що Божа Мати завжди готова допомагати тому, хто кличе Її: “Побачиш, що Вона завжди готова допомагати”. Ришард від св. Віктора каже, що милосердя Марії інколи випереджає наші молитви, тому ця ласкава Мати допомагає нам до того, як звернемося до Неї: “Її милосердя швидше допомагає, ніж просимо його, і так воно випереджає благання бідолашних грішників”.
Чому ж воно так? Тому, що ця милосердна Діва-мати не може дивитися на нашу нужду і не допомагати нам: “Вона така милосердна, що негайно змилосердиться, як побачить якогось нуждаря, бо не може дивитися на людську нужду і не допомагати людям позбутися її”. Хто колись небудь звернувся до Пречистої Діви Марії, – кличе Папа Інокентій III, – і Вона не вислухала його? “Хто взивав Її, і Вона не вислухала?”. Хто благав помочі, – запитує св. Евтихіян, і Марія опустила його? “Преблагословенна Діво, хто кликав Тебе на поміч, а Ти знехтувала ним? Подібного випадку ніколи не було!”.
Св. Бернард писав, що може перестати почитати Божу Матір той, хто взивав її милосердя, але вона не допомогла йому: “Преблагословенна Діво, нехай мовчить про Твоє милосердя той, хто пригадує собі, що в потребі кликав Тебе, а Ти не допомогла йому!”. Однак подібного випадку ніколи не було і не буде, бо Пресвята Богородиця не може не співчувати і не допомагати нужденним грішникам. Св. Бонавентура каже: “Вона не вміє відмовляти у милосерді і не знає, що таке відмовити помочі бідним”. Через це Святий твердив, що ображають цю Матір милосердя – а Вона так сильно прагне допомагати нам і спасати нас! – не тільки ті, що позитивно гріхами зневажають Її, але й ті, що не прохають у Неї ласк: “Владичице, проти Тебе прогрішується не тільки той, хто кривдить Тебе, але й той, що не благає в Тебе ласки!”.
10. Отож, завжди удаваймося до Пречистої Діви Марії. Нехай вигляд гріхів не відбирає у нас довір’я до Її милосердя. Господь об’явив св. Бригіті, що Марія спасла б самого Люципера, якщо б цей гордий дух упокорився та благав у Неї помочі: “Навіть дияволові виєднала б прощення, якщо б покірно попрохав Її!”. Сама Пречиста Діва сказала св. Бригіті, що Вона не дивиться на гріхи, але на намір, з яким грішник приходить до Неї. Вона лікує рани душі та спасає його, якщо він вирішить виправити своє лихе життя: “Я готова негайно прийняти навіть найбільшого грішника, якщо він прийде до Мене зі справжнім бажанням виправитися. Не зважаю на те, як сильно він прогрішився, але на те, що хоче робити в майбутньому. Не відмовляюся намастити і злічити рани його душі, бо звуся і дійсно є Матір’ю милосердя”. Ось чому св. Бонавентура називав Пресвяту Богородицю спасителькою тих, що кличуть Її: “Ти – спасіння тих, що взивають Тебе!”. Отже, вистачить звернутися до Пречистої Діви Марії, щоб запевнити собі спасіння.
III
Як треба плекати набожність
до Пресвятої Богородиці?
11. Звертаймося до цієї могутньої Божої Матері та благаймо, щоб захищала нас. Стараймося найкраще почитати Її, аби так запевнити собі Її опіку. Вмирав один великий почитатель Пресвятої Богородиці. Звався він брат Берхманс. Співбраття запитали його, чим можна здобути собі прихильність Пречистої Діви Марії. На це отримали від нього таку відповідь: “Чим-небудь малим, аби тільки воно було постійне!”. Вистачає тільки маленької побожної практики, щоб здобути собі опіку Божої Матері. Божа Мати задовольняється малими речами, аби тільки вони були постійні, бо вона така великодушна, що за незначні прислуги відплачується великими ласками. Св. Андрій Критський підтверджує це, кажучи: “Будучи щедрою, платить великими ласками за малі речі”.
Однак не слід будь-чим задовольнятися. Почитаймо Її так, як добрі почитателі звичайно шанують її: щоденно проказуймо вервицю (чотки), відбуваймо дев’ятниці, зберігаймо піст у середу, носім параман, щодня відвідуймо Її ікону, при тім прохаймо в Неї якоїсь особливої ласки, кожного дня читаймо якусь книжку про Її велич, вітаймо Її, як виходимо з дому чи повертаємося, пробуджуємося зі сну. Перед нічним спочинком, прокажімо З рази Богородице Діво в честь Її чистоти і віддаймося під Її покров.
Численні миряни користуються цими побожними вправами. Священики можуть ліпше шанувати Пресвяту Богородицю, пояснюючи вірним Її велич та плекаючи набожність до Неї. “Матиме вічне життя, хто належно розуміє Моє навчання!”. Божа Мати обіцяє вічне життя тим, що почитають Її та здобувають Їй любов інших. Блаж. єпископ Едминк мав звичай починати свої проповіді похвалою Пресвятої Богородиці. Це так подобалося Божій Матері, що одного дня промовила до св. Бригіти: “Скажи цьому прелатові, що буду йому Матір’ю і в хвилині смерті Сама представлю його душу Моєму Синові”.
Ох, яку приємність зробив би Пречистій Діві Марії той священик, що кожної середи проповідав би вірним у церкві чи каплиці про Неї, звертаючи особливу увагу слухачів на Її милосердя і бажання допомагати кожному, хто молиться до Неї! Св. Бернард каже, що милосердя Марії збуджує в народі набожність до Божої Матері. Було б так само добре, якщо б проповідник бодай наприкінці проповіді разом з народом звертався до Пресвятої Богородиці та благав у Неї якоїсь ласки.
Отож, Ришард від св. Лаврентія пише, що здобуває собі скарби вічного життя той, хто почитає Пречисту Діву Марію: “Почитати Діву – значить здобувати собі багатства вічного життя!”. 3 цією метою кілька років тому я видав книжку “Велич Пресвятої Богородиці” і збагатив її цитатами зі Святого Письма, витягами з писань Святих Отців, прикладами і побожними вправами, щоб не тільки надавалася до читання, але й щоб священики могли використовувати її. Вони знайдуть у ній багатий матеріал, щоб голосити велич Пресвятої Богородиці та розбуджувати в народі набожність до Неї.