Повідомлення vitalko » 21 квітня 2011, 10:25
Цей момент дуже глибокий, і в прямому сенсі, і в символічному.
Чим ближче до Пасхи тим більше Христос показує, що приходить не для того, щоб йому служили, а самому послужити. І, будучи Богом, впокоряє себе настільки, що миє ноги своїм ученикам. В дійсності, найбруднішу частину тіла(бо ж ходили в сандалях, тому і ноги весь час були в поросі.) Та для Христа порох не має значення - для нього важлива Людина! Яку він цінить настільки, що потім за неї помре, і вже тоді не водою, а власною кров"ю обмиє увесь "порох"(хоч часто там вже ціле смердюче болото, гнійні рани) душі - її гріхи, незалежно від того, скільки їх вона на собі принесла.
Символічні також і дії Петра. Він бо не розуміє ще до кінця(хоч чує це постійно від Учителя), що Христос мусить умерти, мусить обмити його, щоб і він жив з ним вічно. Петро ж бо, думає що справиться з тим "порохом" сам, і що це умивання принижує Господа, і що вартує спробувати самому. Але, не Петро його принужує, але сам Христос цього бажає, і для цього прийшов.
Так само і я, побачивши на собі цю купу болота, не хочу впустити Ісуса в свою грішність, щоб він мене обмив, бо думаю, що нема чого там Христові робити, що це для нього принизливо, тому я маю сам! Тільки ж сам я не можу! Без дозволу Ісусові обмити мене, не буду мати з ним частки, бо залишуся тим самим, з своїм болотом. То ж коли ці слова Христа чую, то кажу, Господи - мий цілого.
І тільки після цього, можу йти за Христом, і наслідувати його - служити іншим, так само як і він послужив, звіщаючи його покору через свій приклад, його любов, і милосердя аж до смерті.
Тільки, чомусь, на практиці дуже часто все ще залишаюся темним, і слова Господні для мене закриті, бо до цього звіщання через служіння справа не доходить....
,
"Для чого шукаєш ти для себе почесті в інших? Поважай сам себе, і ніхто не принесе тобі безчестя."
св. Йоан Золотоустий