kvantum писав: Скажіть мені добродію, а чому Церква не помиляється?! Церква, як пише словник це- спільнота віруючих мирян і священослужителів, а людям властиво помилятися, а от визнавати помилки підсилу сильним.. А, щодо "перегинають палку" це, що гра слів?!
це так, між іншим...
Слава Ісусу Христу!!!
Звичайно я Вам відповім(скажу
). Тобто навіть не відповім на Ваше запитання, а тільки уточню те, що мав на увазі в попередньому повідомленні.(і будласка, сприйміть це як суто моє розуміння, я не претендую на безпомилковість. Розумієте, я є членом тієї Церкви, але помилятись мені ой як властиво
)
У словнику Ви не знайдети того, про що я кажу. Скоріше у Святому Письмі. Тобто я про Церкву, як інстумент нашого спасіння. Тобто , якщо простіше, та безпомилковість стосується того, де присутній Святий Дух, який керує, просвітлює, наставляє, і т.д.
Тобто Він наставляє, керує, просвітлює якраз тих членів того Тіла Христового(Церкви), де Він є видимим і невидимим Головою.
Щоб це не показалось грою слів, і шаблонними виразами, висловлюсь по свому, більш блище до суті:
Насамперед, я не рахую помилкою початкові наміри у дуже болючих питаннях з історії Церкви. Ні, то не так. Звісно я балакаю за самі наміри.(хоча у багато чому мова не тільки за наміри, а й за дії)
І це стосується багато чого. Як і Христових походів(де люди девчому переступили межу, і багато в чому дойшли до абсурда і банальної жорстокості), так і Інквізицію, і багато чого ще, це не суть, щоб це перечисляти і якимось чином виділяти для детальнійшого розгляду. Я зараз не про те.
Ні, ні, і ні. Ці наміри не були помилкові. Бо вірю, що ці рішення , попри всю важкість їх прийняття були важкими для людини, і тут без того Духа Святого не обійшлось. Якби не було Того, про що кажу, то люди би давно все роздовбали і довели до взагалі безмежного абсурду, і звісно нічого доброго би і не сталося в підсумку. Тобто для майбутніх поколіннь Християн.
Якбиж ми люди були чистими від гріха(зараз я мрію
), і сильними у Вірі в Нього. Тут навіть не було би за що балакати.
Ні, люди, які є частиною тої Церкви, є просто люди. І звісно просто людям я не приписую ніякої безпомилковості. І в плані впровадження Божих задумів, і ще багато в чому. Власне для того і є Церква, бо ми самі по собі є схильними до помилки.
Навіть попри грішність чи навіть зіпсуття окремих членів тої Церкви, яка(грішність) з якихось причин стає вагоміша для когось ніж Праведність і Святість(і звісно в дусі подання, що ми все знаєм за чиїсь гріхи і помилки) , я всетаки вірю, а навіть це для мене є підверженням, що Церква в питаннях спасіння люцких душ, не помиляється. Навіть попри чиєсь намагання зробити помилку, тобто я про навмисність, Дух Святий то не допустить(помилки в питаннях Спасіння), чи скерує на благо. І зробить це навіть попри нашу грішність і все решта, що повязано з гріхом.
І я дуже погоджуюсь з Вами у:
а от визнавати помилки підсилу сильним . Тільки от люди слабкі, а таке на мій погляд доснаги тільки з Божою поміччю, або з-за допомоги Духу Святого, що по суті те саме. І взагалі, Бл. Іван Павло !!, сам по собі не міг зробити той важкий і для багатьох помилково-абсурдний крок, то якраз та Церква яка не помиляється, і той Дух, який керує.
І я ніяким чином не хочу виправдати, в сенсі "відмазати" , викривити історію Церкви, як таку, в якій люди не допускались помилок, які були наслідком гріха.
Ні, і ні. Для чого це мені, який сам є грішним. Просто на цьому фоні багато людей втрачають здатність бачити ту Церкву, яка просто не може помилитися і має призначення для нас, які помиляються. І всі намагання це викривити в дусі викриття- хіба керуються праведністю і благом для людей.
Потрібно вміти розділити, тобто побачити на загал, що є від людей, а що від Бога.
У священнику наприклад, треба вміти побачити священника.
У словниковому визначенні Церква- ЇЇ справжню Сутність. У смертній грішній людині- той Образ, який без сумніву є.
Це всього-навсього моє бачення і моя потреба.
Сподіваюсь що зрозуміло.
Дякую.