kvantum писав: Матея 23-9 "... як це розуміти?!
Та справді, прочитайте весь Мат.23 і думаю зрозумієте. І не даревно вказано до кого звертався Ісус:
1. Тоді Ісус промовив до народу й до своїх учнів: До учнів, бо вони мали зайняти своє місце у Новому Храмі і вести народ Його Словом.
Насправді Ісус навчає не для того, щоб ми знали які в середині ті фарисеї і книжники(у нашому випадку священники), і повчали(докоряли) їх Господньою Наукою.
Я так не думаю. Тобто це звернення до кожного зокрема, до нас які є братами і сестрами у Ньому.
Розумію, що може здатися, що я балакаю взагалі не в тему, не в рамках Вашого запитання.
Але гордість і марнославство не даревно самий улюбленний засіб впливу на нас, самі знаєте кого. (Ісус цією Наукою нас береже від того)
Тобто там не йдеться про те, як називати когось, а про те, як не варто думати про себе. Типу я наставник, я учитель, я отець.
Звичайно це в сенсі самосприйняття в Науці Божій, і це стосується і торкається нашого внутрішнього.
І навіть це:
3. Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять., сказане це знавцем всіх потаємних речей, говорить само за себе. Але підозрюю, щоб мені то краще зрозуміти, всетаки мало цього розділу Євангелія, а потрібно це сприймати в цілому з Новим Заповітом.
Тобто всетаки є покликані до голосіння і навчання Господнього Слова, якщо з грубшого, то до служіння Йому. Апостоли не даревно були вибрані Ним, і зробив Він це не для них(апостолів), а для нас і спасіння нашого ради . Тобто така собі співпраця, де всі ми мусим вистояти в покорі.
І влада дана їм ради нас, а не як нагорода їм. Власне нагорода у нас є спільна, і це Життя Вічне.
Мушу визнати, що служіння Йому у священницькому покликані є важкою ношею, чомусь мені так здається, тобто маю такі підозри.
(якось думав про то, і прийшов до такого висновку. Скільки спокус, і попробуй встояти. Думаю з грубшого Мат.23 є для священників, і звичайно нас вірних, но з своїм нюансом)
А від так, я не парюсь як називати священника, читаючи Святе Письмо я не бачу ніяких перешкод до того.( вірячи в передання і присутність Духа Святого в Церкві, я виключаю можливість, що то блуд і гріх
)
Бо коли називаю священника "отець"( отче, прошу отця чи ще якось, згідно ситуації і особи), то розумію, Хто є наш Отець Небесний(Отець), Хто є наш Наставник(Син) і Хто є наш Учитель(Дух Святий).
Думаю то головне, а решта умовності, відносності і звичайно повага і вдячність.
І суть, що я хотів сказати, це от це.
Я не можу відноситись до священника так пусто(навіть при всьому такому, бррр.),а до того, через кого Господь звершує всі Таєнства, і ще купу всього.( що саме, то оффтоп)
І якщо у священнику я не хочу побачити Те головне, власне для чого він є( звісно не мішаючи все на купу, не роблячи з людини кумира), то чомусь думаю, що не зможу наповнити свою душу , чи очистити її.
Бо якщо собі думаю, що отець "бракований якись", то як це можливо??? (бракована може бути людина, і в принципі я не можу засудити за то, а мушу навіть навпаки. Ну то теж оффтоп
)
Думаю потрібно навчитись бачити у священнику Любов Господа нашого, і тоді думаю можна користати для душі нашої, очищувати і наповнювати дім свій, звісно на Славу Божу.
38. Ось дім ваш лишиться вам порожній.
39. Кажу бо вам: Ви не побачите мене віднині, доки не скажете: Благословен той, що йде в ім'я Господнє!”
Так якось бачу, і подав своє бачення на розгляд форумчан. Може і помиляюсь, хто зна..
Дякую.