andrivovk писав:То ваш котик, Андрію? Молодець. бо переважно ліниві коти.
Ну типа цього, ця кітка (самочка) мешкає у мене дома з народження. Мама її була дуже мудра і поважна киця, а ця в маму. Всетаки є якась спадковість, щось типа "котячої голубої крові"... , така собі принцеса, незалежна і хитра коли голодна
. І у них ярко виражений тваринний інстинкт, хижак одним словом (іто їй вже 9 рік, а вона ще полюбляє мені на плечі з шафи..в "тіхаря" стрибнути, гратись любить до сих пір ).
Тому я не кажу що вона моя (ато ще прочитає і образиться
), а кажу що мешкає у мене.
У неї був "синок", так також гени своє взяли, тільки з різницею що він самець. Також мисливець. Був час коли у них якби змагання було, я зранку виходжу на вулицю, а на сходах лежить миша чи щур (часто дві ). Типа :Ми не дармоїди
. І коли піймає щось там, то голосно починає мявкати, і тут я мушу підійти і похвалити її, і дати кусочок сиру (щоб не їла то..хто зна де воно валялось чи лазило. Але всерівно зїдали).
Був випадок коли синок приніс впульованого великого щура, якого я викинув (старих не їдять ) в город під паркан (канава), і тут через дня два виходжу і бачу він, той самий щур
. А кіт так типа : нічого не знаю, просто схожий..., де моя похвала і нагорода.