прочанка писав:про УРСР не йшлось, саме України. Ці відомості давав священик у Страдчі. Може вже й легендою обросло, проте ці легенди потрібні нашим людям - ... Ми сприйняли те, що нам хотіли донести - отець Конрад все життя йшов до Бога, ніби тихо, непомітно, але впевнено. Його смерть - логічне завершення його трудних буднів. він мав вибір і знав, чим все могло закінчитись, але вибрав Бога і служіння ближньому. Дяк Прийма взагалі міг відмовитись, як мирська людина - не мав би закидів совісті, але він теж вибрав Бога. Це приклад святості простих людей. А легенди... Вони теж потрібні, щоб вижити у важкий час. Це гарна оповідь, яка додала мужності і якоїсь розради, як би дивно то не звучало... Я рада була її почути
та розумію і солідарний, проте як людина, що трошки цікавиться історією (знаю, що Ви також цим цікавитеся, тому і питаюся) не можу зрозуміти, про яку карту України може йтися (це Східна Галичина?, з Кубанню?, від Тиси по Кавказ?, з Біоруссю/Литвою?, включно з Камчаткою?)? Перепрошую
З повагою, о.Олег



Чесно? В той момент в мене не виникло такого питання. Перед очима виринула сучасна карта і не більше... Без Канади... 
якраз і говорю про те, що такий слід як на мене зовсім нереальний (якщо, нагадаю, про п`ятно крові, відповідне до карти України) і, зновуж - як на мене грішного, думати, що люди не звернуть увагу, що це нонсенс - неповага і до людини вцілому, і до Святого, до якого це хтось з, переконаний - дуже добрих намірів, але - від себе, домислив. Сперичатися про це більше не буду - говорю це саме у дискусії з Вами, бо знаю Вас трошки глибше. Перепрошую ще раз 


), а я й сама тільки читати (і розуміти
На всякий випадок...
) або принаймі слідкую, щоб це не був переклад з перекладу (колись вляпався в цю, перепрошую, каку з українським текстом (скількісь-там томника) Джека Лондона, переклад з російської і нікому б не радив, як і от тепер, перед мною (подарували), Біблія, перекладена на українську з російської Патріарха Філарета - також не розумію доцільності такого видання). Принциповості нечитання російською (чи польською) не сповідую і хотів би, щоб мої діти знали якнайбільше мов, а жили українською
сміх і гріх
Нічого, що можна було б назвати розкішшю.
подану в цій темі.
.
