brat Martyn писав:На Ваше повідомлення я планую відповісти у вівторок, а покищо на вихідні хотів би тут викласти кілька цитат для подальших роздумів:
Сумніваюсь , що найближчими тижнями зумію вам відповісти
brat Martyn писав:На Ваше повідомлення я планую відповісти у вівторок, а покищо на вихідні хотів би тут викласти кілька цитат для подальших роздумів:
о.Олег писав:і... визначником ближчості до того чи іншого полюсу є... присутність/відсутність "контракту" та/чи одностороння обітниця послуху? Невже у "цьому вся суть"? От ми з дружиною послух подружній (так сталося) на Шлюбі обіцяли одне одному навзаєм чи от Ви свою Дружину звільнили від обітниці - "суть" саме в цьому? В чому ж тоді? Таке враження просто, що, тікаючи від "наслідку гріха - Закону" (щось 1Кор.15), навколо Закону і шукається "суть", і "відсутністю"/видозміною Закону відшукується "негрішність"
brat Martyn писав:... Справжні стосунки будуються тільки любов'ю, і тільки будуючи справжні стосунки ми стаємося частинкою Церкви, яка увійде з Христом у вічні любовні Шлюбні покої. Хіба ж не так?
P.S.: І тут мова, ще раз наголошую, зовсім не про спосіб ініціації у Церкву, а про дійсність участі у ній.
о.Олег писав: ...з ідеалу треба рухатись і до ідеалу стреміти - від заперечення гріха без розуміння того, що Свято, до святості не обовязково і дійдеш (можна, наприклад, просто попідігрувати модному нині збоченому розумінню "фемінізму" ). Позитивно мислити - заперечення збочення треба втілювати своїм життям у своїй християнській сім`ї, а не заявляти (а у Вас саме це відчитується, навіть, якщо Ви цього не розумієте ) "я такий правильний християнин і у нас така правильна сім`я, що я звільнив свою жінку від послуху" - перепрошую за оффтоп для теми, але, власне, тому відреагував - незалежно від того, що є, а чого немає в римо-католицькому обряді сьогодні (чи було вчора, або буде завтра) Христова Церква одинаково вчить...
brat Martyn писав:
Що ж до подружжя - то, напевно, Ви погодитесь, що природа людини є подружня і архетипом для неї є Пресвята Трійця.
Подружжя (повнота людини) також троїчне у своїй природі (чоловічість, жіночість і плідність) і саме у його спільнотності криється потенціал Богоподібності, той що був даний людині у сотворенні ще у раю. Все правильно?
А щодо гідності, то особова гідність у всіх рівна, чи в нас просто різні поняття?
о.Олег писав:особова рівність не передбачає одинаковості, як і архетип не передбачає тотожності.
о.Олег писав:Стосунок Любові не нівілюється ієрархічністю, якщо ієрархія є Богом Даною, правдивою.
о.Олег писав:Бог людину Сотворив чоловіком і жінкою, людська сім`я (та і сама духовнодушевнотілесна-троїчна людина) Сотворена на Образ Божий
brat Martyn писав:...Але і різність сама по собі не творить субординації...
brat Martyn писав:...Та й тілами своїми куди більше схожі з іншими тваринами, ніж з Господом...
о.Олег писав:brat Martyn писав:...Але і різність сама по собі не творить субординації...
сама по собі - ні. А за Словом Божим: "чоловік - голова жінки"
о.Олег писав:brat Martyn писав:...Та й тілами своїми куди більше схожі з іншими тваринами, ніж з Господом...
Ви мене із своїми родичами знайомите, а я Вас із своїми (с)
2. Якщо прочитати книгу так як вона може викликати реакцію людини обурення або тривогу таким треба сказати (так як і я сам з початку дивився ) книга просто показує інший погляд на Бога знаю що інакший як ми привикли. Бог є такий який є від початку. Надіюся зрозумієте правильно. Бог немусить бути таким як в книзі бо то твір, і немусить бути такий якого ми собі уявляєм. Просто маємо зкинути свою уяву і пізнавати Господа що раз по новому
Bohdan_ писав:...в одній з частин книги, не памятаю де, сказано що Бог посилає на людей гріх, але наперед вже знає що до нього та чи інша людина впаде. стільки то і стільки то раз. ...
в книзі получається що Бог Біблії, не бог в книзі а просто уява творця книги як він думає як Бог виглядає і з тим самим що читач має забути своє пізнаня Бога а прийняти твердження автора книги. Про що то свідчить? Пропагований релятивізм.
Халупа. Глава 13 писав:И предположим, я знаю, что тебе необходимо будет пережить сорок семь различных событий и ситуаций, прежде чем ты действительно меня услышишь, то есть прежде чем ты услышишь меня достаточно явственно, чтобы согласиться со мной и измениться. Поэтому, когда в первый раз ты не слышишь меня, я вовсе не злюсь и не огорчаюсь, я в предвкушении. Ведь осталось всего сорок шесть попыток.
1. Де тут сказано про те, що Бог посилає людям гріхи, як Ви пишете? Тут йдеться про життєві події і ситуації, а не про гріхи і спокуси.
2. Чи Ви наважитесь заперечити, що Господь є Владика нашого життя? По Вашому для нашого спасіння Він тільки сам помер і воскрес і настановив своїх апостолів на проповідь; і все? Чи все таки погодитесь, що Господь є Той, хто держить в руці і наші особисті життєві ситуації, в яких ми робимо вибір, як Вседержитель?
3. Чи, може, заперечите, що наш Бог є всезнаючим Богом і серцевидцем? Невже ж Ви думаєте, що Він не передбачає людського гріха? Він все знає наперед, але то зовсім не значить, що Він сам і є тому причиною.
4. Що ж до спокус, то в Мт.18:3 Господь каже про те, що "Горе світові від спокус. Воно й треба, щоб прийшли спокуси, але горе тій людині, через яку вони приходять."
А ап. Павло запевняє в 1Кор.: "Вас не спостигла ще спокуса понад людську міру. Бог вірний: він не допустить, щоб Вас спокушувано понад Вашу спроможність, але разом із спокусую дасть Вам змогу її перенести"
А раз дається необхідна сила переносити спокуси у кожній життєвій ситуації, яку Бог допускає, то значить, що причиною падіння є тільки зла людська воля, яка або хоче віддаватися спокусі, яка приходить, або ж у гордині думає, що може витривати у спокусі і сама, не прибігаючи до Бога.
Повернутись до “Наша бібліотека”
Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей