пілігрим писав:На мій погляд , віра під час молитви - це віра в те , що Господь зробить все найкраще для мене.Навіть , якщо я про це не прошу , навіть якщо Господнє "краще" видається мені в той момент тяжким горем. В мене були такі моменти в житті , що тільки через кілька років я переконувався в благості того , що сталось зі мною. Тоді ж , коли це сталось , я вважав це нещастям.
Повна віддача себе в руки Бога - ось що таке , на мій погляд , віра в молитві.
Як гарно написали... Так воно і є. напишу трохи історію (свою)) може комусь допоможе. народились дві донечки, яких я довго чекала. на другий день помирає одна, а я так просила Бога, щоб врятував її. через два дні починає помирати друга.. я, впокорена через страждання, вже не просила, довірилась Богу. сказала -Господи, віддаю її Тобі, хай буде воля Твоя. Я віддала її, але Бог вирішив інакше.. доця помаленько почала розовіти.. Здоровенька і добра дитина! Ось так я навчилась повністю віддавати себе (і діток) в руки Божі. Легко народились діти, Бог допомагає в усьому, якщо раптом хтось з них захворює, я кажу -Ісусику, подбай про нього. і все добре. Не переживати, довіряти Богові -так, це важко, але треба старатись. Бо Він знає, як краще. Дякую Йому за все.