Michail писав:На вселенських соборах не була засуджено Хіліазм, а помісні собори не завжди висловлюють суцільну думку Церкви. Якщо Ви мали на увазі антиохійський помісний собор 3 століття, чи можливо 341року?
Бо на 2 Вселенському соборі не було чіткого засудження хіліазму. Там аполінаризм засудили... Хоча було введено пару слів в формулу Символа Вііри, про які Ви згадали. Це важливо для мене. Так от я б і не питав про це все, але якраз проблемою є те, що коли шукаю по цій темі інформацію то повно православних і протестантських статей, які про щось говорять, а католицьких не можу знайти. Самі попробуйте пошукати в Інтернеті, пересвідчитесь.
В інтернеті потрібні католицькі обгрунтовані роботи по цій темі, бо думаю, багато людей шукають, а натраплають на інформацію в багатьох випадках отаку:
http://www.apocalyptism.ru/Chiliasm-Kapitanchuk.htm___________________
Отже уже Вам дякую за відповідь. Дещо Ви відкрили для мене. Також є один помісний засудив:
"Вже в 255 році, на помісному соборі Александрійської церкви в м. Олександрії хіліазм був засуджений. "Але мене цікавить вся інформація про засудження прямого розуміння земного тисячолітнього цартсва. Треба пояснити одній людині, яка цього просила.
Про отців Церкви, які спростовували вчення про земні 1000 років, починаючи з Августина Блаженного (він вважав Тисячолітнє царство як і КЦ трактує - духовним, яке вже є від Зішестя Святого Духа), знайти інформацію неважко, але також знаходжу інформацію про отців Церкви, які підтимували це вчення.
(Хилиастическое учение встречается у отцов и учителей Церкви первых веков. Его проповедовали Папий Иерапольский (75-150 гг.), ряд его притч и наставлений признан неистинным, святой Иустин Философ († 166 г.), святой Ириней Лионский (103-202 гг.), Тертуллиан (кон. II – нач. III вв.), который уклонился позднее в монтанизм, Юлий Африкан, Ипполит, Лактанций (III-IV вв.). )
[color=#804000][/color]
Тому мені б потрібно, якщо ж, офіційне пояснення католицьке того, що тисячолітнє Царство це Церква Христова, аж до Його Другого Приходу, з якорго, як відомо, після Великого Суду Бождого почнеться Нове Небо і Нова Земля, себто остання річ - Небо...
Я найшов трохи в катехизмі КЦ:
Катехизм Католицької Церкви, Артикул 676
Цей обман з боку антихриста вже виявляється у світі кожного разу, коли хтось задумує сповнити в історії месіанську надію, яка може завершитися лише поза історією через есхатологічний суд: Церква відкидає цю фальсифікацію прийдешнього Царства, навіть у пом'якшеному вигляді, названому міленаризмом (Пор. Конгрегація віровчення, Декрет « De Millenarismo »: DS 3839.), а передовсім під політичною формою світського месіанізму, який «у своїй суті є спотворений» (Пор. Пій XI, Енц. « Divini Redemptoris », що засуджує «фальшивий містицизм» такої «підробки спасіння знедолених»; II Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 20-21.).Може ще щось підскажете?
ой... Хотів Вам почати ще від пресвітера Гая, але позапутуємося, бо і тут во множестві існують різного роду маніпуляції, повязані з часто поставленим знаком рівності між "хіліазм" і "Одкровення" і, відповідно, прийняттям або не прийняттям кимось-там чи Св.Отцями хіліазму з вимогою, щоб "саме так називався і саме про те, як його розумію", навчав.
Думаю, Михайле, Ви (чи ті, для кого Ви це шукаєте) робите помилку. Вона не Ваша особиста - дуже часто стрічаю людей, які шукають офіційної реакції Христової Церкви на якусь тезу, моральну проблему чи вчення. Насправді ж Церква не обовязково реагує на такі речі, а Вчить Істині. І у звязку з різноманітним множеством виникаючих чи відроджуючихся старих і нових "вчень", така позиція повністю відповідає будь-якій проблематиці, з якою стикаємося. Повністю вичерпує питання відповіддю: Віруємо так-то і так-то. Тобто, Михайле, треба братися не від "кінця" офіційного заперечення чи неіснуючого офіційного заперечення в Католицькій Церкві якоїсь ідеї/ідей, а від віри Христової Церкви. Не цитувати пункт 676, а зрозуміти викладене в Артикулі 7 (від 668 по 682 пункт).
Бо це про нашу віру. А про те, в що не віримо, не вистарчить паперу писати.
Так - про деякі речі писалося. Через нагальність потреби відповісти.
Стосовно ж хіліазму... Він з різними нюансами існував і довший час не був осуджений якимось особливим чином. Його ідеї дійсно поділяли деякі ранньохристиянські автори, але він тихенько щез із життя Церкви з розвитком Богословія. Знову появився, як частина доктрин різного роду сект, що, як я вже згадував раніше, вчили щось свого-єресі. А потрапив хіліазм/міленаризм під увагу Церкви саме у вигляді спроби християнізації цієї ідеї чилійським єзуїтом Маніелем де Лакунзою (чоловік складної долі - його життя саме припадає на час заборони єзуїтів по всьому католицькому світу; окрім цього читав, що у нього була проблема з психічним здоров`ям
, хоча пишуть про його особисту чесність - вірив у те, про що писав - і глибину думок). Про це (засудження його міленаризму) і у згаданому в Катехизмі (у виносках) Декреті, який міститься у цьому списку серед інших
http://catho.org/9.php?d=byv#a1n Так розумію, що "підсолодженим" чи "помірним" його названо через те, що о.Маніель не проповідував його вкупі з якоюсь єрессю, а щось на зразок "Христос приходить і встановлює Царство як підготовку до Вічності". Його книжка ("Пришестя Месії в славі і величі") розповсюджувалася спершу в ручних переписах, а тоді вийшла друком 1810 року в Іспанії і потім в Лондоні, Мексиці, Парижі (і ще десь), різними мовами (мала прихильників в католицькому середовищі, але найбільше - в протестантському) і тому Церква вимушена була реагувати: в 1824-му Інквізиція її заборонила. Відповідно - до Вашого запитання - можете чітко на це посилатись. Якщо комусь не буде зрозумілим, що саме там було заборонено (хоч більшість в Церкві вважали осудження Інквізицією смертельним ударом по ідеях о.Маніеля, деякі католики дійсно вважали, що не міленаризм як такий, а чи то критика проводу Церкви, чи то Св.ОО попала під заборону) - маєте процитований в Катехизмі Декрет 1941-го року, який був відповіддю єпископові Сантьяго (в Чиллі свого співвітчизника шанували, звідси і запитання) чітко відсилає до помірного міленаризму і говорить, що навіть цей полегшений варіант несе у собі небезпеку. "Не можна видавати за католицьку істину віри, що Христос у воскресіння праведних прийде тілесно царювати на цій землі".
(The Holy Office again issued a decree on 11 July 1941 (in a session held on 9 July) which
reached the same conclusion in a letter sent to Archbishop José M. Caro
Rodríguez in Santiago, Chile: “ . . . it is not possible to safely teach systematic
Milleniarism, even if moderated— namely that it is Catholic revelation that
‘Christ (etc.; see below) . . . at the resurrection of the just will return to reign
bodily on this earth’”—Ed: AAS 36 (1944) 212.)
З повагою, о.Олег
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).