Цікаво, яким чином – теоретично - можна покращити ситуацію?
Тобто, що з того, дарованого нам Творцем, подеколи не достатньо проявляється у повсякденному житті і прочан, і священиків? Вочевидь, проблематика спільна.
Особисто мені було би цікаво і корисно слухати проповіді не просто на якусь більш-менш відому проповіднику тему, а саме на ту тему, до якої сам проповідник доклав і руку, і серце.
Про що я? Теорія відома – Отець Наш сотворив людину за Своїм Образом і в Подібності до Себе, надав людині від Себе потрібних чеснот – наділив Любов’ю, Творчістю, Свободою – для чого?
Напевно і тут не має таємниці – для тих справ, якими займається і сам Отець, але для справ нашого, людського масштабу.
На мій скромний розсуд – ми досотворяємо у безкінечних дрібницях і Сотворений для нас Світ, і себе самих. І якщо це є найголовніше завдання, то я хочу чути, бачити, відчувати, як із ним справляються кращі з нас. Містерія християнського обряду чудово передає Божественну гармонію, Божественне вирішення, а що передають слова Священника на проповіді?
Не знаю як для вас, але мені відразу помітно чи проповідник хоч палець об палець ударив у контексті проблематики, якої торкається у проповіді. Безкінечна істина, правда Христова повинні доповнюватися і творчим досвідом проповідника, оточеним Любов’ю і Свободою.
А це вже наша Церква здатна проконтролювати – щоденну працю наших священнослужителів, креатив їхнього буття.
Думаю, що не відкрию чогось нового, коли скажу, що українська громада зараз багато працює, зростає, трансформується. І якщо Церква на місцях духовно, і з Любов’ю, Творчо, і Свобідно, відповідатиме за цей ріст, то жодні секти не страшні і місія Господня і далі виконуватиметься.
І ніколи тоді не скаже молодий священик на проповіді в центрі Львова, що погані ті жінки, що їдуть на заробітки, а старший не доповнить молодшого – розкриваючи таємницю сповіді – мовляв, кажуть дітки, що не ходять у неділю на службу, бо батьки їхні не ходять...
Лихо невігластва виростає із відсутності творчої праці служителів у деяких церквах, за цим тягнеться і зникнення там і Любові, і Свободи.
Це відчувається, але лікується.
ola писав: парохом: "Мало, ой, мало читають наші батюшки..."
Можна і не читати багато, але Творити - обов’язково потрібно!