Розлучення. Як бути розлученим парам?

[Just_me]

І чого ви хочете досягти? Щоб Церква дозволила розлучення?

Навряд чи щось колись стається, бо ми просто цього хочемо. Я ніхто, щоб вимагати змінити стан речей, та й крім того стараюся тверезо на все дивитися, не вимагаючи неможливого або понад норму. Але й пам"ятаю правило "Ніколи не кажи "ніколи". Ця тема для мене - просто спосіб зрозуміти категоричність, з якою підходимо до життєвих проблем. Я не вважаю життя таким однозначним, що можна просто піти в наступ, спаливши всі мости. Так, погоджуюсь, з одного боку, це вияв мужності, але з іншого - деякої недалекоглядності. Погодьтеся, що кидатися "в омут с головой" не завжди вдячна справа

Я даю собі звіт з того, що люди самі вибирають собі супутників життя. Далеко не всі, але все ж, думаю, значна більшість з них роблять це усвідомлено, і в день шлюбу, і на другий та третій день, а іноді й роками думають, що зробили добрий вибір. Але також і розумію те, що той вибір робимо, як правило, наосліп. Маю на увазі, що насправді ми не знаємо, яка доля нас чекає залежно від того, яким буде той вибір.

[vitalko]

Маю на увазі, що насправді ми не знаємо, яка доля нас чекає залежно від того, яким буде той вибір.

Тут треба просто довіритися Богу. Бо в нього нема нічого неможливого, було б тільки наше, людське бажання, а все решта він сам доповнить. Коли цього бажання нема - тоді і виникають проблеми. Та й злого нічого він не дасть, бо тим хто люблять Бога все співдіє на добро, як каже апостол Павло.

[Олюнька]

Я даю собі звіт з того, що люди самі вибирають собі супутників життя. Далеко не всі, але все ж, думаю, значна більшість з них роблять це усвідомлено, і в день шлюбу, і на другий та третій день, а іноді й роками думають, що зробили добрий вибір. Але також і розумію те, що той вибір робимо, як правило, наосліп. Маю на увазі, що насправді ми не знаємо, яка доля нас чекає залежно від того, яким буде той вибір.

Скажіть, будь ласка, а другий вибір на вашу думку буде свідомішим, ніж перший? Навіть, якщо припустити можливість розлучення, мало хто може вдруге створити нормальну сім'ю.

[прочанка]

є безліч випадків, коли жінка вже не може більше терпіти( особливо невиправної пиятики), тоді вона не розлучаючись їде чи на заробітки, чи в інше місто, залишаючи чоловікові нажите майно( часто, коли діти вже влаштовані). Допомагає дітям і навіть тому ж чоловікові, але жити з ним не може і іншого не шукає. Настає момент, коли чаша випита - не хочеться вже нічого і що найстрашніше - жодних стосунків ні з шлюбним чоловіком, ні з будь-яким іншим. коли нема сили рятувати, жінка воліє залишитись самотньою...

[о.Олег]

є безліч випадків, коли жінка вже не може більше терпіти( особливо невиправної пиятики), тоді вона не розлучаючись їде чи на заробітки, чи в інше місто, залишаючи чоловікові нажите майно( часто, коли діти вже влаштовані). Допомагає дітям і навіть тому ж чоловікові, але жити з ним не може і іншого не шукає. Настає момент, коли чаша випита - не хочеться вже нічого і що найстрашніше - жодних стосунків ні з шлюбним чоловіком, ні з будь-яким іншим. коли нема сили рятувати, жінка воліє залишитись самотньою...

знаю таких жінок.
знаю навіть таких чоловіків

[прочанка]

Є й чоловіки, але менше...
Добра знайома мала теж свій хрест. В зрілому віці чоловік почав зраджувати, згодом пішов з дому. Стан холодної війни тривала роки... Але здорового, повного сил і надій чоловіка спіткала смертельна хвороба. Вже хворий повернувся додому, шукав примирення. Найкращі роки життя минули для жінки-християнки, минули у самотності і навіть - людському осуді... Але прийняла і той недовгий час вспустила в родину. Смерть прийшла неждано. Все відбули по-християнськи: поховала, поставила пам"ятник і далі тягне свою вже вдовину нелегку долю..

[Yur]

Библия - о мужьях и женах http://homutovo.ru/bibliya_semya.html


От жены начало греха, и через нее все мы умираем (Сир. 25. 27).

Ибо прежде создан Адам, а потом Ева. И не Адам прельщен; но жена, прельстившись, впала в преступление; впрочем спасется через чадородие, если пребудет в вере и любви и в святости с целомудрием (1 Тим. 2. 13-15).

Добродетельная жена - венец для мужа своего, а позорная - как гниль в костях его (Притч. 12. 4).

Жена добродетельная радует [веселит] своего мужа, и лета его исполнит миром (Сир. 26. 2).

Опущенные руки и расслабленные колени - жена, которая не счастливит [ублажает] своего мужа (Сир. 25. 26).

Любезность жены усладит [возвеселит] ее мужа, и благоразумие [художество] ее утучнит кости его (Сир. 26. 16).

Мудрая жена устроит дом свой, а глупая разрушит его своими руками (Притч. 14. 1).

При худой [лукавой] жене хорошо иметь печать, и, где много рук, там запирай (Сир. 42. 6).

Что солнце, восходящее на высотах Господних, то красота доброй жены в убранстве [красоте] дома ее (Сир. 26. 20-21).

Миловидность обманчива и красота суетна; но жена, боящаяся Господа, достойна хвалы (Притч. 31. 30).

Что золотое кольцо в носу у свиньи, то женщина красивая и - безрассудная [злоумная] (Притч. И. 22).

Кроткая [молчаливая] жена - дар Господа, и нет цены благовоспитанной [наказанной] душе (Сир. 26. 17).

Наклонность женщины к блуду узнается по поднятию [возвышению] глаз и век [бровей] ее (Сир. 26. 11).

Благодать на благодать - жена стыдливая, и нет достойной меры для воздержанной души (Сир. 26. 18-19).

Большая досада [гнев] - жена, преданная пьянству, и она не скроет своего срама (Сир. 26. 10).

Непрестанная капель в дождливый [зимний] день и сварливая [клеветливая] жена - равны; кто хочет скрыть ее, тот хочет скрыть ветер (Притч. 27. 16).

Сварливая жена - сточная труба .., а разумная жена - от Господа (Притч. 19. 13-14).

Что хождение [восхождение] по песку для ног старика, то сварливая жена для тихого [молчаливого] мужа (Сир. 25. 22).

Блажен, кто живет с женою разумною (Сир. 25. 11).

Лучше жить в углу на кровле, нежели со сварливою женою в пространном [общем] доме (Притч. 21. 9).

Дети и построение города увековечивают имя, но превосходнее того и другого считается безукоризненная {непорочная] жена (Сир. 40. 19).

Движущееся туда и сюда воловье ярмо - злая [лукавая] жена; берущий ее - то же, что хватающий скорпиона (Сир. 26. 9).

Кто нашел добрую жену, тот нашел благо [тишину] и получил благодать от Господа (Притч. 18. 22).

Как из одежд выходит моль, так от женщины - лукавство женское (Сир. 42. 13).

Добрая жена - счастливая [благая] доля [часть] (Сир. 26. 3).

Злость [лукавство] жены изменяет взгляд ее и делает лицо ее мрачным, как у медведя. Сядет муж ее среди друзей [искренних] своих, и, услышав о ней, горько вздохнет. Всякая злость мала в сравнении со злостью жены (Сир. 25. 19-21).

Счастлив [блажен] муж доброй жены, и число дней его - сугубое (Сир. 26. 1).

Сердце унылое и лице печальное и рана [язва] сердечная - злая [лукавая] жена (Сир. 25. 25).

Жене... не давай власти над собою при жизни твоей... Во всех делах твоих будь главным, не клади пятна [порока] на честь [славу] твою (Сир. 33. 19, 23).

Жена да боится своего мужа (Еф. 5. 33).

Не муж создан для жены, но жена для мужа. Посему жена должна иметь на голове своей знак власти над нею (1 Кор. 11. 9-10).

Господь Бог жене сказал: ... к мужу твоему влечение [обращение] твое, и он будет господствовать [обладать] над тобою (Быт. 3. 16).

Досада, стыд и большой срам, когда жена будет преобладать над своим мужем (Сир. 25. 24).

Жена да учится в безмолвии, со всякою покорностью; а учить жене не позволяю, ни властвовать над мужем (1 Тим. 2. 11-12).

Что сообразно с здравым учением: чтобы... любить мужей, любить детей, быть целомудренными, чистыми, попечительными о доме, добрыми [благими], покорными своим мужьям, да не порицается [хулится] слово Божие (Тит. 2. 1, 4-5).

Не отдавай жене души твоей, чтобы она не восстала против власти твоей (Сир. 9. 2).

Жены, повинуйтесь своим мужьям, потому что муж есть глава жены (Еф. 5. 22-23).

Не давай воде выхода, ни злой [лукавой] жене - власти [дерзновения]. Если она не ходит под рукою твоею, то отсеки ее от плоти твоей (Сир. 25. 29).

Кто изгоняет добрую жену, тот изгоняет счастье, а содержащий прелюбодейку - безумен и нечестив (Притч. 18. 23).

Не оставляй умной и доброй жены, ибо достоинство ее драгоценнее золота (Сир. 7. 21).

Соглашусь лучше жить со львом и драконом [змием], нежели жить со злою женою (Сир. 25. 18).

Жены, повинуйтесь своим мужьям... Да будет украшением вашим не внешнее плетение волос, не золотые уборы или нарядность в одежде, но сокровенный сердца человек в нетленной красоте кроткого и молчаливого духа, что драгоценно [многоценно] пред Богом. Так некогда и святые жены, уповавшие на Бога, украшали себя, повинуясь своим мужьям. Так Сарра повиновалась Аврааму, называя его господином (1 Пет. 3. 1, 3-6).

[Olya]

Жены, повинуйтесь своим мужьям... Да будет украшением вашим не внешнее плетение волос, не золотые уборы или нарядность в одежде, но сокровенный сердца человек в нетленной красоте кроткого и молчаливого духа, что драгоценно [многоценно] пред Богом. Так некогда и святые жены, уповавшие на Бога, украшали себя, повинуясь своим мужьям. Так Сарра повиновалась Аврааму, называя его господином (1 Пет. 3. 1, 3-6).[/i]

А далі, що написано чомусь не цитуете..
Чоловіки, - так само живіть разом із дружинами за розумом, як із слабшою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви ( 1 Пет.3 :7).
Головне у шлюбі любов, повага, розуміння. Потрібно щоб і чоловіки і жінки старалися догоджати один одному і вміли пробачати. :Rose

[Just_me]

Скажіть, будь ласка, а другий вибір на вашу думку буде свідомішим, ніж перший? Навіть, якщо припустити можливість розлучення, мало хто може вдруге створити нормальну сім'ю.

Знаєте, для мене питання про вибір взагалі дуже складне. І все, що стосується вибору, нмд не має однозначного розв"язання. Вибір, зокрема і супутника життя, не може бути свідомішим чи менш свідомим. Він завжди однаковий - "а раптом".

Бувають випадки, коли другий вибір щасливий, а бувають і коли ні. Ми щодня вибираємо, але, насправді, нічого не знаємо про вибір, цьому не можливо навчитися і досвід тут - не другий вчитель. Якщо вибір стосується шлюбу, то люди повинні дуже добре подумати перш, ніж його зробити. По-перше, чи вони взагалі здатні жити у шлюбі, тобто терпіти всілякі негаразди і просто недоліки іншої людини, сподіваючись, що це на все життя. По-друге, чи здатні вони жити конкретно саме з вибраною людиною, добре вивчивши всі її риси. Просто в нас не такий розум, щоби все прорахувати, особливо зміни. Тому я вважаю, що коли зміни не залежать від людини, то вона мусить мати простір для дій у нових умовах.

[vitalko]

Тому я вважаю, що коли зміни не залежать від людини, то вона мусить мати простір для дій у нових умовах.

А що саме ви маєте на увазі під простором для дій?

[Just_me]

А що саме ви маєте на увазі під простором для дій?

Моя мама завжди каже, що перед тим, як вибирати супутника життя, слід подумати, з якими людськими недоліками ти можеш миритися, а з якими - категорично ні. І, відповідно, пізніше вибирати людину, чиї недоліки входять до першого списку. Як на мене, порада мудра і заслуговує бути застосовуваною. Тоді, вважаю, людина не має право нарікати, хіба як на себе, й терпеливо переборювати усі труднощі, з цими ж недоліками пов"язані. Але якщо через роки після того, як ви одружилися, раптом виявляється, що та людина приховувала якісь риси, котрі ви вважаєте неприпустимими (садизм, жорстокість, пиятика, ревнивість), то це ж не те, з чим ви погоджувалися миритися, хіба не так? І чому тоді людина має бути зв"язана тими ж обіцянками, коли змінилися вихідні обставини? А простір для дій - це власне свобода від тих обов"язків, котрі людина брала на себе, не знаючи повністю стану речей.

[прочанка]

Библия - о мужьях и женах http://homutovo.ru/bibliya_semya.html

Жены, повинуйтесь своим мужьям... Да будет украшением вашим не внешнее плетение волос, не золотые уборы или нарядность в одежде, но сокровенный сердца человек в нетленной красоте кроткого и молчаливого духа, что драгоценно [многоценно] пред Богом. Так некогда и святые жены, уповавшие на Бога, украшали себя, повинуясь своим мужьям. Так Сарра повиновалась Аврааму, называя его господином (1 Пет. 3. 1, 3-6).[/i]

Гарні приповідки... Згідна, що Сара жила в злагоді з Авраамом, поважала і повинувалась..., бо Авраам - був "скеля", голова родини. Він брав на свої плечі відповідальність за ВСЕ: родину, господарство, а ще був вірний БОГОВІ. Такому чоловікові просто гріх не підкоритися.
А уявіть - працювати не хоче, п"є, дітей,жінку -за "Боже пошиття" не має. Жінка тягне на своїх тендітних плечах все, що може і не може -" я і баба, я і конь..."Той чоловік і до церкви не ходить і Бога в серці не має. ЗАТЕ - шлюбний чоловік, якому жінка має " ноги мити, воду пити"

[donatanvova]

Давайте поставимо питання трохи по іншому:
Як не допустити до розлучення?
Як зберегти сімю?
Зламати є завжди легше чим збудувати.
Будьмо терпеливіші один до одного,
і молімося один за одного.

[Olya]

Давайте поставимо питання трохи по іншому:
Як не допустити до розлучення?
Як зберегти сімю?
Зламати є завжди легше чим збудувати.
Будьмо терпеливіші один до одного,
і молімося один за одного.

Щоб не допустити до розлучення потібно, щоб обидві сторони погодилися з тим, що мають певні недоліки. Не лише говорити зі свого боку який він або вона погані, а подивитися на себе збоку і переосмислити чи все, що він чи вона роблять є правильно. Бо є такі випадки, що життя стає нестерпним поступово - один одному не стерпів, він ревнує, вона назло йому фліртує, він починає пити - вона починає закатувати скандали, не спитавши, чи бува не сталось щось погане на роботі. Жінка прийшла ділитися з чоловіком проблемою, а той замість того, щоб підтримати може сказати :"завжди з тобою щось не те" і спокійно піде дивитися телевізор. Життя складається з дрібниць, які є дуже важливими у сімейному житті. Проста родинна розмова, родинна молитва дуже часто заміняється таким незначним - телевізором, чи проводженням часу в барах і т.д. Це є на мою думку основною причиною того, що люди не можуть вжитися. Переважно, коли укладається шлюб молоді кохають один одного, але потім починають виявляти недоліки один одного, які були приховані (шкідливі звички, не туди покладені шкарпетки іт.д,), з ними потрібно навчитися жити і не забувати, що й ми самі не досконалі і також маємо як позитивні так і негативні якості, на жаль.

Але я згідна з тим, що якщо в родині починає проявлятися садизм, тиранія, жорстокість, то я думаю плотрібно хоч деякий час пожити окремо. Дуже часто садизм пов"язаний з якоюсь хворобою, яку потрібно полікувати і якщо вилікуватися, то може і зміниться..... Але кожна сім"я - це індивідуальна тема, яку потрібно розглядати окремо, тому що є різні ситуації й причини.

Але треба не забувати, що з родини не має пропадати любов, тепло і треба бути один одному ще й другом, який підтримає в будь-яку хвилину.

[Just_me]

Згодна з Олею. Насамперед слід працювати над собою, щоби виправляти власні недоліки, а для цього подружжю слід в спокійній атмосфері обговорювати, що кого не влаштовує. Та основна робота з попередження розлучення має проводитися до укладення шлюбу. Передусім слід вибирати побожних чоловіка/дружину, важливо також, щоби співпадали очікування обох від їхнього шлюбу.
Проте навряд чи

якщо в родині починає проявлятися садизм, тиранія, жорстокість

то

деякий час пожити окремо

що-небуть виправить. Якщо мишей деякий час потримати подалі від сиру, навряд чи вони втратять до нього охоту

[viter]

Але якщо через роки після того, як ви одружилися, раптом виявляється, що та людина приховувала якісь риси, котрі ви вважаєте неприпустимими (садизм, жорстокість, пиятика, ревнивість), то це ж не те, з чим ви погоджувалися миритися, хіба не так?

Важко повірити, що людина може приховати якісь риси (особливо садизм, жорстокість, пиятика, ревнивість). Для того молода (чи не дуже ) пара зустрічається якийсь період (бажано тривалий) перед одруженням, щоб пізнати одне одного. Звичайно, коли дівчина завагітніє вже в перший місяць після знайомства... але це вже інше питання. На кого їм тоді нарікати?

[ієром. Діонисій]

Библия - о мужьях и женах http://homutovo.ru/bibliya_semya.html
і т. д.

Знову, як кажуть у футболі, "гра в одні ворота": у всьому винна жінка, її треба виховувати, від неї залежить добро чоловіка, дітей тощо.
Шануймося, якщо вже використовувати посилання на Святе Писання, зокрема на Старий Завіт, який без Нового -- як сейф без ключа, то треба це робити, маючи на увазі повноту Об'явлення.
Бо багато чого у Старому Завіті було "задля жорстокості сердець", на початку ж не було так, оскільки Бог створив людину на свій образ і на свою подобу, чоловіком і жінкою створив їх і дав їм ім'я "людина".

Тож не ображаймо наших жінок неумісними цитатами зі Старого Завіту.
Про це вже була колись мова: viewtopic.php?f=6&t=1717

[Just_me]

Важко повірити, що людина може приховати якісь риси (особливо садизм, жорстокість, пиятика, ревнивість). Для того молода (чи не дуже ) пара зустрічається якийсь період (бажано тривалий) перед одруженням, щоб пізнати одне одного.

Ну, нехай, слово "приховати" в даному випадку можна було б замінити іншим, більш вдалим "виявити". Не думаю, що хоча б хто-небуть свідомо заперечуватиме факт наявності садизму, жорстокості, пиятики, ревнивості в сім"ях. Я не маю наувазі тих випадків, коли дівчина, бачачи, що її "коханий" любить випити, закриває на це очі і виходить за нього заміж. Чи коли до шлюбу проявляється жорстокість чи садизм. Знаючи про це і одружуючись, дівчина чи хлопець дають свідому згоду жити все життя з такою "половинкою", тобто заносять такі "недоліки" до списку тих, з якими вони погоджуються. А ми тут розглядаємо сім"ї, котрі безхмарно щасливі в день весілля, але по роках спільного життя їх жде "сюрприз". Розумієте різницю?

[о.Олег]

... дівчина, бачачи, що її "коханий" любить випити, закриває на це очі і виходить за нього заміж...

часто з цим стикаюся...

[Just_me]

часто з цим стикаюся...

Я теж. Поширене явище. Наївні, думають, що "їхнє кохання подолає всі перешкоди" чи ще якісь нісенітниці в тому ж роді. Або ж просто не вбачають тут нічого поганого. У такому випадку годі й каятися. Самі вибрали собі долю.

[прочанка]

... дівчина, бачачи, що її "коханий" любить випити, закриває на це очі і виходить за нього заміж...

часто з цим стикаюся...

Часто рожеві окуляри закоханості вводять в оману. І ще завжди є якась окрушина самовпевненості - зі мною він буде інакшим, я зможу його змінити.
Хоча, є і такі випадки... Молодий чоловік, який не бачив у родині тих чи інших хороших моментів, тягнеться до кращого...Одна мати ділилася враженнями - син одружується і так радо йде в родину до майбутньої дружини, бо його там дуже всі люблять. Хлопець виріс без батька, а хороший тесть став справжнім другом...Хлопець гідно оцінив, що набув і не схоче втрачати те, що добре...

[Olya]

А ми тут розглядаємо сім"ї, котрі безхмарно щасливі в день весілля, але по роках спільного життя їх жде "сюрприз". Розумієте різницю?

В однієї моєї знайомої чоловік, коли вони зустрічалися, (а зустрічалися 2 роки), взагалі не пив. Навіть коли збиралися компаніями, то він категорично відмовляв випити навіть пива. Але чомусь так сталося, що місяць опісля весілля пройшов і виявився "запой", коли чоловік пив непросихаючи майже 3 тижні. А потім виявилася така невтішна правда, що цей чоловік вже довший час страждав алкоголізмом (пив запоями), але коли він траплявся, то цей чоловік "ніби" був у відряджені, чи їхав у село.... Дівчина цього не знала, а його родичі приховали. Тепер вони живуть окремо, бо сил терпіти його п"яним у жінки нема, бо ж змінюється людина, коли вип"є в гіршу сторону.
Чи можна це вважати прихованням хвороби до одруження?

[Yur]

Библия - о мужьях и женах http://homutovo.ru/bibliya_semya.html
Жены, повинуйтесь своим мужьям... Да будет украшением вашим не внешнее плетение волос, не золотые уборы или нарядность в одежде, но сокровенный сердца человек в нетленной красоте кроткого и молчаливого духа, что драгоценно [многоценно] пред Богом. Так некогда и святые жены, уповавшие на Бога, украшали себя, повинуясь своим мужьям. Так Сарра повиновалась Аврааму, называя его господином (1 Пет. 3. 1, 3-6).[/i]

Гарні приповідки... Згідна, що Сара жила в злагоді з Авраамом, поважала і повинувалась..., бо Авраам - був "скеля", голова родини. Він брав на свої плечі відповідальність за ВСЕ: родину, господарство, а ще був вірний БОГОВІ. Такому чоловікові просто гріх не підкоритися.
А уявіть - працювати не хоче, п"є, дітей,жінку -за "Боже пошиття" не має. Жінка тягне на своїх тендітних плечах все, що може і не може -" я і баба, я і конь..."Той чоловік і до церкви не ходить і Бога в серці не має. ЗАТЕ - шлюбний чоловік, якому жінка має " ноги мити, воду пити"

Якось мені, ще в Україні, довелося розмовляти на такі теми з моєю сусідкою, добропорядною, освіченою жінкою. Усе почалося з того, що будучи присутньою на шлюбі, їй не прийшлись до смаку слова священика: "жона нехай убоїться мужа свого". І я, наївний, кажу їй: - Уявіть собі, що й чоловік є таким, яким його закликає бути Євангелія; любить вас, догоджяє вам, забезпечує вас усім необхідним, але ви мусите визнавати його своєю главою й коритися йому, хоч і номінально.
Потім я звичайно пожалкував, що затіяв з нею цю розмову й чудово розумію, чому священики на своїх проповідях уникають таких тем. (Оно Ісуса, сина Сирахового непевно через це до канону побоялись пустити )

Гординя -- початок усіх гріхів. Вона, зрештою, є ознакою браку розуму. Адже в переважаючій більшості, на мою думку у 85-90% випадків, саме від жінки залежить лад і спокій в родині.
Як кажуть, нехай чоловік вважає себе капітаном корабля, але жінка добре знає, що цей корабель плаває в її тазіку

[viter]

В однієї моєї знайомої чоловік, коли вони зустрічалися, (а зустрічалися 2 роки), взагалі не пив. Навіть коли збиралися компаніями, то він категорично відмовляв випити навіть пива. Але чомусь так сталося, що місяць опісля весілля пройшов і виявився "запой", коли чоловік пив непросихаючи майже 3 тижні. А потім виявилася така невтішна правда, що цей чоловік вже довший час страждав алкоголізмом (пив запоями), але коли він траплявся, то цей чоловік "ніби" був у відряджені, чи їхав у село.... Дівчина цього не знала, а його родичі приховали. Тепер вони живуть окремо, бо сил терпіти його п"яним у жінки нема, бо ж змінюється людина, коли вип"є в гіршу сторону.
Чи можна це вважати прихованням хвороби до одруження?

Думаю, що можна.

[brat Martyn]

Прикро, дуже прикро, що ми забули про християнство і беремося стверджувати, що нам прийдеться з чиїмись недоліками миритися усе життя після одруження, просто треба вибрати людину з меншими недоліками...
Що взагалі такі твердження роблять на християнському форумі???

Хіба ж ми не покликані міняти у шлюбі нашу половинку на краще? Хіба ж Живий Гогсподь, що нас щедро обдаровує благодаттю - це всього лиш міф???

Мабуть, якщо ми так сверджуємо, то таки міф,.. казка, яка гарно звучить, але ніяк чомусь не впливає на наше життя, а ми після цього ще й вважаємо себе невинними. Який самообман!
Краще вже живіть на віру... що толку з такого шлюбу, коли не робити нічого того, що міняє іншу людину на краще, і допомагає їй розкритися у кращих рисах?

Всі хочуть, щоб біля них була краща людина, але мало хто старається, щоб бути кращим для іншої людини! От тому і розпадається те все, бо не знаходиться того, хто почав би з себе!

[прочанка]

Прикро, дуже прикро, що ми забули про християнство і беремося стверджувати, що нам прийдеться з чиїмись недоліками миритися усе життя після одруження, просто треба вибрати людину з меншими недоліками...
Що взагалі такі твердження роблять на християнському форумі???

Хіба ж ми не покликані міняти у шлюбі нашу половинку на краще? Хіба ж Живий Гогсподь, що нас щедро обдаровує благодаттю - це всього лиш міф???

Мабуть, якщо ми так сверджуємо, то таки міф,.. казка, яка гарно звучить, але ніяк чомусь не впливає на наше життя, а ми після цього ще й вважаємо себе невинними. Який самообман!
Краще вже живіть на віру... що толку з такого шлюбу, коли не робити нічого того, що міняє іншу людину на краще, і допомагає їй розкритися у кращих рисах?

Всі хочуть, щоб біля них була краща людина, але мало хто старається, щоб бути кращим для іншої людини! От тому і розпадається те все, бо не знаходиться того, хто почав би з себе!

Цілком Вас підтримую! Має бути саме християнський підхід. Але його часто нема... Тому й стаються потім трагедії... Може не в тему, але... болить,тому згадаю. Часто все добре,поки добре... Приклад на роботі - жили,любилися, а народилася дитина з Дитячим Церебральним Паралічем і чоловік... не витримав, втік...

[Just_me]

Прикро, дуже прикро, що ми забули про християнство і беремося стверджувати, що нам прийдеться з чиїмись недоліками миритися усе життя після одруження, просто треба вибрати людину з меншими недоліками...
Що взагалі такі твердження роблять на християнському форумі???

Хіба ж ми не покликані міняти у шлюбі нашу половинку на краще? Хіба ж Живий Гогсподь, що нас щедро обдаровує благодаттю - це всього лиш міф???

Мабуть, якщо ми так сверджуємо, то таки міф,.. казка, яка гарно звучить, але ніяк чомусь не впливає на наше життя, а ми після цього ще й вважаємо себе невинними. Який самообман!

Не дуже розумію, як Ви пов"язуєте вибір партнера зі ствердженням, що Живий Господь - це міф... І в думці такого не мала. Проте з дитинства виховувалася так, щоби не жити ілюзіями стосовно того, що ми можемо когось змінити. Ні, ми насправді можемо когось прийняти, бо ж людина не пластилін і не глина, лише Господь може когось виліпити "на Свій образ та подобу". Як можна вважати, що ми можемо вдосконалити те, що створив Господь? Якби людина була досконала, то навряд чи була б людиною.

[Just_me]

[b]Хіба ж ми не покликані міняти у шлюбі нашу половинку на краще?

Ми покликані допомагати й підтримувати, а не міняти. Інакше фраза про те, що

молода (чи не дуже ) пара зустрічається якийсь період (бажано тривалий) перед одруженням, щоб пізнати одне одного.

не матиме жодного змісту (хоча, насправді має значний). Бо було би так: Зустрілися, одружилися, а далі - випраляйте одне одного. Який тоді сенс зустрічання, для чого когось "пізнавати", адже виправляти можна будь-яку людину, у всіх є недоліки...

[о.Олег]

... адже виправляти можна будь-яку людину, у всіх є недоліки...

я б поправив: виправляти можна будь-яку кохану людину
адже тут "адже" вже не є зайвим,чи не так?

[Igor]

В однієї моєї знайомої чоловік, коли вони зустрічалися, (а зустрічалися 2 роки), взагалі не пив. Навіть коли збиралися компаніями, то він категорично відмовляв випити навіть пива. Але чомусь так сталося, що місяць опісля весілля пройшов і виявився "запой", коли чоловік пив непросихаючи майже 3 тижні. А потім виявилася така невтішна правда, що цей чоловік вже довший час страждав алкоголізмом (пив запоями), але коли він траплявся, то цей чоловік "ніби" був у відряджені, чи їхав у село.... Дівчина цього не знала, а його родичі приховали. Тепер вони живуть окремо, бо сил терпіти його п"яним у жінки нема, бо ж змінюється людина, коли вип"є в гіршу сторону.
Чи можна це вважати прихованням хвороби до одруження?

Думаю, що можна.

Не можна, точно знаю.