Хай буде тут:
Реальна історія для душі:
http://outpouring.ru/news/2009-3-20-519-0-1-1254969929Я вырос в религиозном доме. Мой старший брат избивал меня почти до смерти. Есть еще младшая сестра. Каждое воскресенье мы ходили в церковь. И не один раз, а три раза в неделю ходили в церковь. Мы никогда не читали Библию и не молились, но ходили и делали правильные вещи. Это все заставило меня думать, что мои отношения с Богом классные, потому что так меня научили, сказав, что если ты член церкви, то у тебя все окэй.
Потом я поступил в университет и занялся бизнесом, начал зарабатывать много денег, но внутри меня что-то говорило, что этого не достаточно. Должно быть нечто большее. Я не до конца был уверен, больше чего, но такое ощущение было. И я ходил в одно уединенное местечко, там тишина, и сидел на камне, погружаясь в размышления. Это было у большой реки. Наблюдал, как летают чайки, как жизнь бурлит вокруг реки...
Вчора її прослухав із аудіофайла. Вражає, наскільки прийшло запустіння духа для англікан і наскільки є дія Святого Духа в харизматиів-протестантів.
І чого в традиційних християн цього так мало або й ввзгалі нема.
Паралельно, як я слухав цю проповідь, читав писанину о. Василя Квпака (знах, в прикріпленні, і також чимось історія для душі і для роздумів. І на мою думку, хоч це сепаративненько, але дещо важливе в тому є.). І дивувався, чому все-таки такий занепад буває серед традиціоналістів (та й в загальному Католдицьких спільнот в Європі) і такий духовний розвиток радості і уповання серед харизматів (серед католицьких також). Хоча (!) харизматів і віруючих взагалі в нашому суспільстві притискають набагато більше, ніж, наприклад досить сильну організацію Греко-католицької Церкви.
ПРИЄДНАНІ ФАЙЛИ
book.rar
- (184.49 Кіб) Завантажено 330 разів
Хоча оскільки зявився харизматичний рух в Католицькій Церкві, то більше зявляється таких зцілень і духовне життя (не завжди у всіх харизматичних спільнотах, але в багатьох), розвивається. І протягом історії були різні випадки зціленьт і інших цікавих чудес (левітації, наприклад Філіп Нері), євхаристійні пости (Катерина Сієнська і ін.), білоккація і стгмати (о. Піо). В православній Церкві також зцілення... Але от що дивує - у традиціоналістів, які це все стараються відкинути (мабуть занадто бояться "прельщения" та настільки що і це відкидують і про прельщение не говорять) - цих див ж і нема.
Які думки?