Borrgdan писав:Слава Ісусу Христу.
Добрий (Благий) лише Бог. Людина народжується проти небесного порядку (у всякому разі на землі), тому це - суцільне зло. Нічого (абсолютно) доброго у ній нема. І свободу ось цього зла і можна розглядати. А розглядати свободу неіснуючого добра неможливо. Чи Ви, отче, бажаєте розглянути свободу Бога?
чому "людина народжується проти небесного порядку" (це дискутивне твердження, як зауважила Мар'яна, але в цій темі не до цього) означає у Вас якесь-там "суцільне зло"? Зло, повторюся - це хвороба Сотвореного добра, брак/порок доброї людської природи. Бог (будучи за Своєю Природою - Божеством) Творить інші природи. І, за Його (Бога) означенням, вони добрі ("побачив, що добре воно..."). Природа рослин, тварин тощо. Природа ангелів і людей. Допоки можемо розрізнити природу (якоїсь сотвореної речі) - доти не можемо говорити, що там "добро неіснуюче". Допоки є можливість розрізнити людську природу - ніяке це не "суцільне зло". Тут, пане Богдане, проблема у сприйнятті зла в якості чогось протилежного добру і, відповідно, логічно людиною припускається, що як і інші протилежності (гірке-солотке, тьма-світло, холод-жара...), добро і зло несумісні. Насправді ж зло є пороком/браком (чи, як вже говорив - хворобою) добра (сотвореної Богом природи) і тут важливо правильно (відповідно до влаштованого Богом, а не дуалістично: від якихось доброго і злого "двох начал", аналогічно, як ми не рухаємось у своїх судженнях від "здоров'я" і "хвороби" як від двох начал) рухатись своєю думкою богословствующого чоловіка від:
-абсолютного здоров'я безпорочного Добра, в Трьох Особах (вітаю всіх із Святом Зіслання Святого Духа ) Одності Божественної Природи - Тройці
-через природи сотворених Богом дібр (за визначенням)
-до хворіння (злом) Богом сотворених дібр.
А обдумувана нами тут свобода, власне, і полягає у тому, що людина має вибір "прибігнути до Лікаря душ і тілес наших" - оздоровитися від зла. І так - розумію, що говорю і про персонифіковане зло і можливо Вас запутав, вживаючи різну термінологію в різних контекстах, тому тут (в нашому контексті) зауважу, що сатана по природі своїй - ангел, але найбільш хворий на зло ангел, настільки хворий, що ангельської природи в ньому розпізнати можемо лише теоритично, тому і говоримо про нього як про певний "абсолют зла"/"суцільне зло", хоча і тут (не те, що про людину) таке твердження досить проблематичне (з тої самої послідовності: існує - значить Сотворив; зла не Творив - значить хворе добро).
З повагою, о.Олег